Для святого Григорія з Нарека молитва була розмовою між грішником і милосердним Богом.
Святий Григорій був вірменським ченцем, який жив на території сучасної Туреччини. Проголошений Учителем Церкви у 2015 році, він чудово писав про таємниці Бога і католицької віри. Зокрема, Григорій написав збірку молитов під назвою «Книга плачу». Багато з його слів здатні підкріпити нашу духовну подорож, водночас підживлюючи нас баченням глибшої близькості в молитві.
У «Молитві 42» Григорій пише про розп’яття. Він розмовляє з Ісусом і говорить про себе як про людину, що була з ним на Голгофі, але не отримала жодного заслуженого покарання. Григорій пише:
«Як чоловік, розіп’ятий разом з Тобою, який не був схоплений за Тебе і не був зв’язаний, не був повішений і не був прибитий, не був побитий у Твоє велике ім’я і не був зневажений, не був катований і спаплюжений, не був розчавлений і не був убитий, я благаю бути гідним Царства».
На хресті Христос бере на себе тягар гріха замість нас. Він приймає те, що ми заслужили. І однак, Він зробив усе це з думкою про нас. Наші гріхи справді були на хресті, але нас не били, не ганьбили і не катували — це витерпів лише Ісус.
Ці рядки — ключ до розуміння серця Григорія з Нарека. Молитва для нього була можливістю бути з Ісусом і шансом отримати доступ до Божого серця. Єднання з Богом у молитві дозволяє нам також побачити себе так, як бачить нас Ісус. Коли ми дивимося на розп’яття, ми покликані відчути, як це було би — бути з Христом, коли Він віддавав своє життя за вас і за мене. Чим більшою буде наша спонука відчути справжню природу Голгофи, тим краще ми розумітимемо, хто є Ісус і ким ми маємо бути.
У «Молитві 45» Книги Плачу святий Григорій також писав про те, як душа маєа приступати до молитви: з цілковитою уразливістю та чесністю:
«Тепер зізнайся, моя зруйнована душе, з надією на порятунок у серці, оперезана поясом віри, зізнайся перед Богом у своїх думках: так, якби помисли були діями, якби плани були звершеннями, якби невидиме було видимим, якби таємниці серця були озвучені, якби гріховні наміри були грішними вчинками, якби слово було ділом, якби сліди були втечею від Божої волі…»
Ці слова можна зробити своєю молитвою, коли ми починаємо розмову з Богом. Згідно з Григорієм, ми маємо прагнути повністю відкривати себе перед Христом, щоб Він міг виправити та зцілити кожен окремий аспект нашого життя.
Слова цього святого чоловіка мають нагадувати нам, що молитва стосується любові; так, нашої любові до Бога, але, що більше, великої Божої любові до нас. Коли Христос був на хресті, Він думав про вас і мене, і Він не боявся нашого гріха.
Слова Григорія з Нарека можуть надихнути нас глибше пізнати цю істину, зміцнюючи наші стосунки з Царем Царів.
Переклад CREDO за: National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
