Повномасштабна війна в Україні триває вже четвертий рік. У цей час значна частина суспільної уваги та ресурсів закономірно зосереджена на підтримці людей, які втратили рідних, дім, залишилися без засобів до існування чи евакуювалися з небезпечних регіонів.
Водночас поза межами прямих новинних заголовків залишаються менш видимі, але не менш важливі теми: зокрема, уразливість і самотність людей старшого віку.
Сьогодні дедалі більше таких людей живуть у скруті. Попри десятиліття робочого стажу, вони мають мінімальні пенсії; багато з них змушені обирати між ліками і харчами, залишаються без соціального оточення та регулярної підтримки. І саме в такі моменти найменші жести уваги набувають найбільшої ваги.
17 квітня 2025 року, у Страсний четвер, Мальтійська служба допомоги провела у Львові щорічну акцію «Великодній кошик». Уже 17‑й рік поспіль волонтери організації збирають, освячують і передають великодні пакунки людям, які зустрічають свята в самотності або складних життєвих обставинах.
Цього року понад 300 індивідуальних кошиків отримали одні з найуразливіших — здебільшого самотні пенсіонери, люди з інвалідністю, маломобільні мешканці міста.
Кожен пакунок містив традиційні продукти: паску, шинку, ковбасу, яйця, сир, масло, хрін і маковий завиванець. Але, як наголошують в організації, ключове — не у вмісті, а в самому жесті присутності й турботи.
«Мені не так важливо, що я отримую, а те, що про мене згадали. Так, я пенсіонерка, у мене нікого немає. Пережила багато складних операцій, усе життя працювала вчителькою. А тепер — навіть поговорити нема з ким. Я щиро вдячна Мальтійській службі не тільки за їжу, а й за їжу духовну. Бо те, що ви робите для таких, як я, — це не просто допомога: це турбота, увага, можливість не бути сам на сам з бідою і самотністю», — розповідає пані Алла, одна з‑поміж багатьох, хто отримав свій великодній кошик.
Усі передачі здійснювалися індивідуально. Значна частина отримувачів — підопічні проєкту «Благодійна кухня»; інші — мешканці, про яких повідомили соціальні служби чи небайдужі сусіди. Пакунки були освячені перед передачею у храмі Христового Воскресіння.
«Служіння ближньому — це не просто жест милосердя, а свідомий вибір відповідальності. Ви, як Мальтійська служба, служите тим, хто залишився без підтримки, і це служіння є не адміністративним обов’язком, а актом любові. Ви є любов’ю в дії. І за це вам дякуємо», — зазначив отець Сергій Швагла, настоятель храму.
В умовах повномасштабної війни більшість ресурсів і уваги закономірно спрямовані на військові потреби, евакуацію, відбудову. У такій реальності гуманітарна підтримка самотніх літніх людей стає дедалі складнішою.
«Важливо допомагати завжди; але зараз, у такий тяжкий час для України, це особливо необхідно. Економічна ситуація надзвичайно складна, і дедалі більше людей потребують нашої підтримки. Йдеться не лише про їжу — важливо, щоб вони відчули: про них пам’ятають, вони важливі», — зазначила Мирослава Куржидло, проєктна менеджерка Мальтійської служби допомоги.
Організація реалізовує низку тривалих програм для людей, які опинилися у скрутних обставинах: проєкт «Благодійна кухня», адресна гуманітарна підтримка, супровід людей з інвалідністю, допомога переселеним родинам та маломобільним особам. Особливу увагу Мальтійська служба зосереджує на сталості — щоденній присутності, яка не залежить від медійного інтересу.
«Потреба в підтримці не зникає після свят. У багатьох людей поруч немає тих, хто допоможе, — і не важливо, знайомі вони нам чи ні. Це може бути сусід, про якого ми знаємо, або незнайомець, якого нам довірили. Але принцип один: допомога має бути регулярною, передбачуваною, відповідальною. І ми вважаємо своїм обов’язком залишатися поруч з тими, хто потребує щоденної присутності», — наголосив Павло Тітко, керівник Мальтійської служби допомоги.
Акція «Великодній кошик» пройшла і в Івано-Франківську. Там волонтери місцевого осередку Мальтійської служби допомоги зібрали 300 великодніх пакунків. Усі подарунки упродовж наступних днів будуть передані людям з інвалідністю, самотнім, а також сім’ям у складних життєвих обставинах, родинам, що втратили рідних на війні. Частину наборів передадуть через партнерські парафії та благодійні ініціативи, з якими служба співпрацює на місцевому рівні. Як і у Львові, це — не разовий жест. Івано-Франківський осередок продовжує щоденну роботу з тими, хто не має родичів, обмежений у пересуванні або живе в постійній потребі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
