Єпископи Католицької Церкви обирають собі персональні девізи вже дуже давно. Цій традиції, ймовірно, вже понад тисяча років. Іноді девіз може розповісти щось важливе про єпископа, і тим паче про єпископа Рима — папу.
«Totus tuus» («Весь твій») — цей заклик до Діви Марії був девізом Йоана Павла ІІ, що виражалося у марійному характері його понтифікату.
Папа був глибоко відданий Марії, пропагував духовність святого Людовіка де Монфора, запропонував католикам Світлі таємниці Розарію і був автором єдиної енцикліки про Марію за останні приблизно сорок років — «Redemptoris Mater», яка була опублікована в 1987 році.
Боротьба папи Бенедикта XVI з «диктатурою релятивізму», була підкреслена, з-поміж іншого, його останньою енциклікою «Caritas in veritate», що відповідає його девізу «Cooperatores veritatis» («Співробітники істини»).
Папа Бенедикт опублікував трилогію книг «Ісус із Назарета», де представив Ісуса як істинного Бога й істинну людину. За його словами, він прагнув вийти за рамки простого історико-критичного тлумачення Христа, застосовуючи нові методологічні критерії, які дозволяють зробити належне богословське тлумачення Біблії, що природно вимагає віри, водночас не відмовляючись від історичної достовірності.
Так само й девіз Папи Франциска «Miserando atque eligendo» («Змилосердившись і обравши») лаконічно пояснює його мету зосередити служіння Петра на допомозі бідним, мігрантам та іншим маргіналізованим членам суспільства.
Франциск довів це, проголосивши надзвичайний Ювілейний рік Милосердя, протягом якого він уперше послав священників до людей як місіонерів милосердя. Сьогодні таких священиків щонайменше 1258.
Тож куди може прямувати Церква, коли з обранням нового папи розпочнеться наступний розділ її історії?
Важко судити. Але у той час, як кардинали-виборці зустрічаються на конклаві, їхні єпископські девізи можуть повідомити щось про те, як вони можуть повести Церкву.
-
Читайте також: Кардинали, яких найчастіше згадують перед конклавом
-
Папабілі: 12 кандидатів на наступного папу римського
Кардинал П’єтро Паролін
«Quis nobis separabit a caritate Christi» («Хто нас відлучить від Христової любові?»)
Ці слова з послання святого Павла до римлян нагадує, що Христос примирив у собі людство і Бога, який є любов’ю.
Вони означають зобов’язання пастиря оберігати та зміцнювати стосунки Церкви з Богом, незважаючи на всі виклики, які трапляються на її шляху. Перефразуючи святого Павла, ніщо не може відокремити охрещеного від любові Христа: «ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння».

Кардинал Маттео Дзуппі
«Gaudium Domini fortitudo vestra» («Радість у Господі — ваша сила»)
Ці слова з Книги пророка Неємії походять із заклику проти смутку, зверненого до єврейського народу після його повернення з вигнання.
Християнам цей девіз нагадує, що сила охрещених має божественне і радісне походження, рухає їх уперед і не повинна гнітитися похмурим чи знеохочувальним історичним досвідом.
Для Дзуппі, члена Спільноти святого Егідія, це означає заклик до радісного служіння бідним, на якому акцентує його спільнота.

Кардинал Луїс Антоніо Таґле
«Dominus est» («То — Господь!»)
Цей пасхальний девіз з Євангелія від Йоана взято з епізоду про впізнання воскреслого Ісуса Його учнями, після того, як Він та шість інших людей на чолі зі святим Петром дивом зловили велику кількість риби наприкінці ночі без жодного улову.
Таґле часто наголошував на цій історії у своїх проповідях — і, завдяки своєму акценту на євангелізації, заохочував католиків шукати духовного улову у проголошенні Євангелія.

П’єрбаттіста Піццабалла
«Sufficit tibi gratia mea» («Досить тобі Моєї благодаті»)
Цей містичний девіз із другого послання святого Павла до коринтян цитує голос, почутий у надприродному переживанні, — голос Господа, який каже йому, що не видалить колючку з його тіла, бо вона демонструє силу Господню у її найвищому прояві.
Ці слова закликають віруючих усвідомити, що Господь може не усунути людських слабкостей і страждань, щоб ми приймали їх як щасливі немочі, які вказують на Того, від кого походить відкуплення.

Кардинал Роберт Френсіс Превост
«In illo uno unum» («В Єдиному — єдині»)
Ці слова з проповіді святого Августина своєю чергою сягають корінням теології святого Павла про єдність усіх охрещених у містичному Тілі Христовому навіть посеред різноманітних членів тіла.
Як кардинал, Превост не робив багато публічних заяв, але він закликав католиків вітати й обіймати одне одного, незважаючи на розбіжності, щоби свідчити сопричастя у Христі.

Кардинал Фрідолін Амбонго
«Omnia omnibus» («Усе — всім»)
Цей місіонерський девіз із Першого послання Павла до коринтян походить від пояснення методу спасіння якомога більшої кількості своїх слухачів. Для охрещених це запрошення творчо підходити до справи несення Доброї новини про Христа у світ, бути євангелізаторами, які реагують на унікальні потреби людей, щоб ефективно вести їх до спасительної зустрічі з Господом.

Кардинал Петер Ердьо
«Initio non erat nisi gratia» («Спочатку була лише благодать»)
Цей девіз, який відображає початок книги Буття («На початку створив Бог небо і землю») та четвертого Євангелія («Спочатку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог»), підкреслює першість благодаті у житті Церкви.
Воно запрошує християн розглядати кожен людський досвід у світлі благодаті.

Кардинал Домінік Мамберті
«Eritis mihi testes» («Будьте Мені свідками»)
Це перефразування останніх слів Ісуса до апостолів перед Вознесінням на небо, згідно з Діяннями апостолів, нагадує про універсальність спасительної місії Церкви для світу, яку Христос узалежнив від молитви, проповіді і сповнених Святим Духом свідчень тих, хто носить Його ім’я.

Кардинал Жан-Марк Авелін
«Fiat mihi secundum verbum tuum» («Нехай станеться мені за словом Твоїм»)
Цей марійний та христологічний євангельський девіз повторює відповідь Пресвятої Діви Марії, коли їй сказали, що вона стане матір’ю Христа, а також молитву Ісуса у Гетсиманському саду.
Воно запрошує християн до покірності, слухняності та вірності Божій волі.

Кардинал Андерс Арбореліус
«In laudem gloriae» («На хвалу Його величі»)
Ці слова з послання святого Павла до Ефесян часто співають ті, хто молиться Літургією годин, офіційною публічною молитвою Церкви. Святий Павло, славлячи Бога за Його велику щедрість, закликає тих, хто сподівається на Ісуса, зробити все своє життя актом хвали на славу Божу.
Це запрошення до цілісного життя, яке втілює те, що вони сповідують, так що саме їхнє єство стає актом поклоніння — продовженням Літургії.

Переклад CREDO за: The Pillar