Зустрічаючись із дипломатичним корпусом, акредитованим при Святому Престолі, Папа Лев XIV поділився роздумами про суспільну важливість миру, справедливості й правди.
«Кожен з нас протягом свого життя може почуватися здоровим чи хворим, мати роботу чи бути безробітним, бути вдома чи на чужині; але наша гідність завжди залишається незмінною — гідність створіння, бажаного і любленого Богом». Так сказав Святіший Отець, приймаючи на аудієнції в п’ятницю 16 травня 2025 року членів дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі. Дякуючи за численні привітання з нагоди обрання його Наступником апостола Петра, він висловив бажання, щоб у взаємному діалозі завжди переважало відчуття родинності — адже дипломатична служба фактично представляє родину народів, поділяючи життєві радощі й печалі, а також людські та духовні цінності, які її оживляють, пише Vatican News.
Зустрічатись та утверджувати у вірі
Лев XIV зазначив, що папська дипломатія є вираженням вселенськості Церкви. Святий Престол керується душпастирською нагальністю, яка спонукає його не шукати привілеїв, а посилювати свою євангельську місію на служінні людству.
«Окрім того, що ваша сьогоднішня присутність є конкретним знаком уваги ваших країн до Апостольського Престолу, вона є для мене даром, який дозволяє мені відновити прагнення Церкви — і моє особисте: простягнути руку допомоги та обійняти кожен народ і кожну людину на цій землі, яка прагне і потребує правди, справедливості й миру! — сказав Папа. — Мій власний життєвий досвід, що сформувався між Північною Америкою, Південною Америкою та Європою, в певному сенсі є репрезентативним для цього прагнення перетинати кордони, щоб зустрічатися з різними людьми та культурами».
Святіший Отець поділився своїм наміром зміцнювати, за посередництвом Державного секретаріату, діалог із країнами, з якими Святий Престол має дипломатичні стосунки, додавши, що багато країн він уже мав нагоду відвідати як Генеральний настоятель Ордену Святого Августина.
«Сподіваюся, що завдяки Божому Провидінню я матиму ще більше можливостей зустрітися з реаліями, з яких ви походите, й це дозволить мені прийняти можливості, які з’являтимуться, щоб утвердити у вірі багатьох братів і сестер, розкиданих по всьому світу, і побудувати нові мости з усіма людьми доброї волі», — сказав Папа.
Мир вимагає конкретних зусиль
Відтак Святіший Отець наголосив на аспекті миру. «Занадто часто ми думаємо про нього як про “негативне” слово, тобто як про відсутність війни і конфліктів, хоча конфлікт є частиною людської природи і завжди супроводжує нас, спонукаючи жити в постійному “стані конфлікту”: вдома, на роботі, в суспільстві», — зазначив він. У цьому сенсі мир видається лише затишшям, «перепочинком між однією та іншою суперечками», де завжди присутня напруженість, схожа на «тліючі жарини, які готові розгорітися будь-якої миті».
Натомість у християнській перспективі мир є насамперед активним даром Христа (пор. Йн 14,27), який залучає кожного «незалежно від культурного походження і релігійної приналежності» та вимагає праці над собою. «Мир будується в серці й від серця, викорінюючи гординю і претензії, зважуючи мову — бо не лише зброєю, але й словом можна поранити і вбити», — зауважив Святіший Отець. Він вказав на основоположний внесок міжрелігійного діалогу, що передбачає пошанування у кожній країні релігійної свободи — оскільки релігійний досвід є фундаментальним виміром людської особистості, без якого «важко, якщо не неможливо, досягти очищення серця, необхідного для побудови відносин миру».
За словами Папи, дипломатія має змогу долучитися викорінювання передумов будь-якого конфлікту і всілякого руйнівного прагнення до завоювань. «Для цього також потрібне щире прагнення до діалогу, що живиться бажанням зустрітися, а не зіштовхнутися. У цій перспективі багатостороння дипломатія і ті міжнародні інституції, що були призначені та створені передовсім для врегулювання розбіжностей, які можуть виникнути в міжнародному співтоваристві, повинні отримати нове дихання», — сказав він.
Піклуватися про сім’ю, маленьку клітину суспільства
Говорячи про друге важливе слово — справедливість, Святіший Отець зазначив, що прагнення до миру вимагає здійснення правосуддя. «У мінливі часи, які ми зараз переживаємо, Святий Престол не може не піднести свій голос перед лицем численних дисбалансів і несправедливостей, які призводять, серед іншого, до негідних умов праці й дедалі більшої фрагментації та конфліктності суспільств, — сказав він, посилаючись на енцикліку Лева XIII Rerum novarum. — Необхідно також докласти зусиль для усунення глобальної нерівності, коли багатство й бідність прокладають глибокі борозни між континентами, країнами і навіть у межах окремих суспільств».
За словами Папи Лева XIV, завдання управлінців полягає у побудові гармонійних і мирних громадянських суспільств, насамперед завдяки інвестиціям у сім’ю, «що заснована на стабільному союзі між чоловіком і жінкою» та репрезентує те маленьке суспільство, яке передує будь-якому громадянському суспільству. «Ба більше, ніхто не може уникнути надання переваги контекстам, у яких захищається гідність кожної людини, особливо найбільш уразливих і беззахисних — від ненароджених до людей похилого віку, від хворих до безробітних, незалежно від того, чи є вони громадянами країни, чи іммігрантами», — зазначив Святіший Отець, додаючи, що сам є нащадком іммігрантів.
Фото з ФБ Andrii Yurash
Правда, яка знаходить остаточне вираження в особі Ісуса Христа
Вказуючи на третє важливе слово — правда, Лев XIV зазначив, що без правди неможливо будувати справді мирні стосунки, також і в міжнародному товаристві. «Там, де слова набувають неоднозначних та амбівалентних конотацій, а віртуальний світ зі зміненим сприйняттям реального безконтрольно захоплює владу, важко будувати автентичні стосунки, оскільки втрачаються об’єктивні та реальні передумови комунікації», — зауважив він.
Церква завжди повинна говорити правду про людину та світ і, коли це необхідно, вдаватися «до різкої мови, яка може спровокувати певне початкове нерозуміння». З іншого боку, істина ніколи не відокремлюється від любові, яка «завжди має в основі турботу про життя і благо кожного чоловіка і кожної жінки».
«Ба більше, у християнській перспективі істина — це не утвердження абстрактних і безтілесних принципів, а зустріч із самою особою Христа, який живе у спільноті віруючих. Таким чином, істина не віддаляє нас, а навпаки, дозволяє нам із більшою силою зустріти виклики нашого часу, такі як міграція, етичне використання штучного інтелекту та збереження нашої улюбленої Землі», — сказав Лев XIV, додаючи потребу єдності та спільних зусиль, щоб зуміти дати належну відповідь на перелічені виклики.
На завершення він згадав Ювілейний рік, особливим чином присвячений надії. «Це час навернення й оновлення, а передусім — можливість залишити позаду суперечки та розпочати нову подорож, одухотворену надією на те, що ми зможемо побудувати, працюючи разом, кожен відповідно до своєї чутливості й відповідальності, світ, у якому кожна людина зможе реалізувати свою людську сутність в правді, справедливості та мирі. Я сподіваюся, що так буде в усіх контекстах, починаючи з найбільш випробуваних, таких як Україна і Свята Земля», — прямо вказав Папа Лев XIV.
«Українські дні» у Ватикані
«Останні дні у Ватикані були воістину українськими, — відзначив на своєму ФБ Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі п.Андрій Юраш. — Зустріч Папи Лева XIV з главами та вірними Східних Католицьких Церков, коли українці однозначно були найпомітнішими; велична Літургія у візантійському обряді у соборі св.Петра, коли Блаженнійший Святослав виголосив зворушливу проповідь; велика конференція в Університеті Григоріана про війну в Україні, де взяв участь Державний Секретар Св. Престолу Кард. Пʼєтро Паролін; особиста аудієнція з Папою глави УГКЦ…»
«У своєму виступі, а також у нашому особистому спілкуванні Папа знову наголосив на своїй близькості та підтримці України та українського народу», — поділився враженнями п.Юраш.
Фото з ФБ Andrii Yurash
фінансово.
Щиро дякуємо!
