Коментуючи перед недільною молитвою з вірними Ісусову притчу про фарисея та митаря, Лев XIV звернув увагу, що виконання закону — ретельне, але без любові — не приносить спасіння. Потрібні чесність і смирення, з якими людина ввіряє себе Богові.
Після Святої Меси в неділю 26 жовтня 2025 року в базиліці св.Петра у Ватикані з нагоди Ювілею синодальних команд і органів участі, опівдні Папа Лев XIV іще раз зустрівся з вірними. З вікна Апостольського палацу він очолив молитву «Ангел Господній», повідомляє Vatican News.
Промовляючи до десятків тисяч прочан, зібраних на площі, Святіший Отець зупинився на притчі про фарисея та митаря, з недільного Євангелія від Луки.

Дві молитви
Папа звернув увагу, що під час молитви фарисей вихваляється довгим переліком заслуг, з презирством судячи інших і вважаючи себе кращим за них. Його зарозуміла поведінка «свідчить про ретельне виконання Закону — але без любові». Також і митар молиться — але інакше, маючи за що просити прощення, адже він збирає податки для імперії, має можливість спекулювати з надходженнями за рахунок своїх співгромадян. «Проте наприкінці притчі Ісус каже нам, що саме він з‑поміж цих двох повертається додому “виправданим”, тобто прощеним і оновленим зустріччю з Богом. Чому?» — запитав Лев XIV, пояснивши:
«Передусім, митар має відвагу і покору, щоби стати перед Богом. Він не закривається у своєму світі, не мириться зі злом, яке вчинив. Він залишає місця, де його бояться, де він у безпеці — захищений владою, яку має над іншими. Він приходить до храму сам, без охорони, наражаючись на суворі погляди й різкі судження, і стає перед Господом — позаду, зі схиленою головою, промовляючи лише кілька слів: Боже, будь милостивий до мене, грішника».
Відкрити рани перед Лікарем
Ісус залишає нам дуже цінне повчання. Ми спасаємося не виставленням напоказ наших заслуг ані приховуючи наші помилки, але «стаючи такими, якими ми є перед Богом, перед собою та перед іншими, просячи прощення та ввіряючись Господній благодаті». Святіший Отець навів слова святого Августина. У коментарі до цієї притчі святий порівнював фарисея з хворим, який через почуття сорому та через пиху приховує від лікаря свої рани, натомість митаря — з тим, хто з покорою та мудрістю оголює перед лікарем свої рани, хай би якими гидкими на вигляд вони були, — просячи про допомогу.
«Дорогі браття й сестри, чинімо так само. Не біймося визнавати свої помилки, викривати їх, беручи на себе відповідальність і ввіряючи їх Божому милосердю. Так у нас і навколо нас зможе зростати Його Царство, яке належить не гордим, а смиренним, і яке плекається в молитві та житті чесністю, прощенням і вдячністю», — мовив Лев XIV. На завершення Папа сказав:
«Просімо в Пречистої Діви Марії — взірця святості, щоб допомагала нам зростати в цих чеснотах».


фінансово.
Щиро дякуємо!