З початком нового року Папа Франциск розпочав новий цикл катехиз, виголошуваних під час загальних аудієнції. Цей цикл буде присвячений таїнствам Церкви.
Під час першої у 2014 році такої зустрічі з прочанами, яка відбулася 8 січня на площі Святого Петра у Ватикані, він говорив про таїнство Хрещення, назвавши щасливим збігом те, що ця зустріч відбувається перед святом Господнього Хрещення.
Насамперед, Святіший Отець звернув увагу на те, що Хрещення — це таїнство, на якому ґрунтується наша віра і яка поєднує нас, «як живі члени у Христі та у Церкві», і разом з Миропомазанням (Конфірмацією) та Євхаристією становить так зване «християнське втаємничення». Але може зродитися запитання: «Чи Хрещення насправді є необхідним для того, щоб жити по-християнськи та йти за Ісусом? Чи воно, по-суті, не є простим обрядом, формальним актом Церкви, щоб надати дитині ім’я?».
Як відповідь на такі запитання Папа навів слова святого апостола Павла: «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його хрестилися? Ми поховані з ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям».
«Отож, —зазначив Папа, — це не формальність! Це акт, який заторкує нас до глибини нашого існування. Це не одне і те ж: охрещена дитина і неохрещена, — це не одне й те саме. Не є такою самою охрещена і не охрещена особа. Через Хрещення ми занурені у це невичерпне джерело життя, яким є Ісусова смерть — найбільший акт любові протягом усієї історії, і завдяки цій любові ми можемо жити новим життям, вже не віддані на поталу зла, гріха та смерті, але в сопричасті з Богом та ближніми».
Далі Святіший Отець знову повернувся до запитання, яке вже кілька разів ставив прочанам, зібраним на площі Святого Петра. Йдеться про те, чи ми пам’ятаємо дату свого Хрещення. Знову закликавши слухачів дослідити це питання, коли повернуться додому, він наголосив на тому, що дуже важливо знати про той день, коли кожен з нас був занурений у цю течію Ісусового спасіння. «Якщо не будемо цього знати, нам загрожує втрата пам’яті про те, що Господь вчинив у нас, пам’яті про дар, який ми отримали», — зазначив Папа, додаючи, що в цьому випадку ми сприймаємо Хрещення, як щось, що відбулося в минулому, та ще й не з нашої волі, а з бажання наших батьків. Тому потрібно «наново розбудити пам’ять про своє Хрещення», жити ним на щодень, «як актуальною дійсністю нашого життя».
Папа зауважив, що коли нам вдається, не зважаючи на власні обмеження, слабкість та гріхи, йти за Ісусом та залишатися у Церкві, то це «саме завдяки Святому Таїнстві, у якому ми стали новими створіннями та зодягнулися у Христа». Саме силою Хрещення, звільнені від первородного гріха, «ми були включені у взаємини Ісуса з Богом Отцем» та є «носіями нової надії», яка полягає у тому, що можемо «протягом всього життя прямувати дорогою спасіння». І цієї надії «ніхто й ніколи не може загасити». Завдяки Хрещенню ми також отримали здатність «прощати і любити також того, хто нас ображає, чинить нам зло» а також здатність розпізнавати Господнє обличчя в «убогих та найостанніших».
Останнім аспектом, на який звернув увагу Святіший Отець, було те, чи хтось може сам себе охрестити? Він поставив це запитання присутнім, двічі перепитавши їх, а отримавши двічі заперечливу відповідь, запитав, чи вони впевнені у цьому? «Дійсно, ніхто не може охрестити себе самого, ми можемо прагнути Хрищення, просити його, але завжди потребуємо когось, хто уділив би нам це таїнством іменем Господнім», — підтвердив Папа. Чому це так? Тому що Хрещення — це дар, який завжди подається у контексті «братерської турботи та взаємоділення», немов «ланцюг благодаті». «Я, — вів далі Папа, — не можу сам себе охрестити, мушу просити Хрещення в когось іншого. Воно є актом братерства, актом усиновлення у Церкві. У чині Хрещення ми можемо розпізнати найсправжніші характеристики Церкви, яка, немов матір, не перестає породжувати нових дітей у Христі через плідність Святого Духа».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
