Богоматір Сухого Дерева

Цей образ був написаний 1642 року. Він представляє дуже рідкісний сюжет: зображення Діви Марії з Немовлям, оточених гілками сухого дерева.

Цей сюжет натхнений словами пророка Єзекиїля: «Всі польові дерева взнають, що Я — Господь, що Я принижую дерево  високе, що Я підвищую дерево низеньке, що Я висушую дерево зелене, а дерево сухе сподіюю квітучим» (Єз 17, 24). Середньовічне богослів’я тлумачило ці слова як вказівку зачаття для безплідної, з Божої ласки, або як посилання на сюжет про первородний гріх та вказівку на те, що Діва Марія замінила Єву, ставши Матір’ю всіх живих. Як Єва була в Едемському саду «деревом квітучим і плодоносним», але Бог висушив її, давши благодать дітонародження «сухому дереву» (дівочій Марії), яка привела на світ Плід Життя.

Постання образу пензля фламандця Петруса Крістуса пов’язане з існуванням у ХІІІ столітті в Брюгге, де жив цей художник, релігійного Братства Нашої Возлюбленої Пані Сухого Дерева. Членами цього побожного Братства були сам художник і його дружина. Швидше за все, цей невеликий образ знаходився на домашньому вівтарі одного з членів Братства.

Золоті літери «А», що звисають із сухих гілок, немовби блискучі зірки, символізують п’ятнадцять «Радуйся, Маріє» (Ave).

За матеріалами: Братство святой Биргитты