Доктор Хуан Карлос Пароді — відомий аргентинський хірург, який має високий авторитет серед фахівців своєї країни. У свої 72 він так само активно працює за фахом.
Зокрема, доктор Пароді бере участь у міжнародних наукових конгресах як розробник ендоваскулярної хірургії при лікування аневризми черевної аорти.
1980 року цей лікар, за його власними словами, відвідав «одного простого і важко хворого священика» і негайно вирішив його оперувати, чим, імовірно, врятував йому життя. Цьому священикові було 44 роки, і звали його Хорхе Маріо Берґольйо. Коли у квітні ц. р. аргентинський хірург брав участь у медичній конференції в Лондоні, йому повідомили, що його колишній пацієнт і нинішній Папа Римський хотів би з ним побачитися.
Він одразу ж подався до Рима. Зустріч із Папою тривала не менше 45 хвилин, і колишній пацієнт при цьому надзвичайно щиро подякував лікареві.
«Щойно Святіший Отець побачив мене, як одразу ж сказав: ти анітрохи не змінився, ти такий само, як тієї ночі, коли я помирав. Ти врятував мені життя. Я мав запалення сечового міхура, яке могло завершитися смертю. Але ти тієї ж ночі прооперував мене, і тому я ніколи не забуду твого обличчя». Аргентинський хірург також пам’ятав ту термінову операцію, хоча й невиразно. «Мені тоді подзвонив колега й попросив відвідати єзуїта, який не мав грошей на лікування. Для мене то була честь. Я покинув усе і пішов до нього. Пам’ятаю, що операція минула добре. Священик наполягав, що він мені заплатить, але я, звісно, відмовився. Тому він дав мені тільки книжку з присвятою».
А як виглядає цей пацієнт через понад 30 років після операції? «Прекрасно!» — відповідає лікар. «Це неймовірно, але у нього прекрасне здоров’я».
Незабаром після обрання кардинала Берґольйо на престол св. Петра доктор Пароді оприлюднив в аргентинській пресі таку заяву: «Папа Франциск — це людина, яку будуть дуже любити і яка принесе багато добра всьому світу. Багато років тому він був моїм пацієнтом, мені довелося його оперувати. Його сувора бідність яскраво характеризує його особистість. Не бажаючи звеличувати бідність, я все ж таки вважаю, що ми зобов’язані допомагати найбільш убогим. Наш обов’язок також ненавидіти бідність, яка породжує горе і позбавляє можливості жити гідно. Йдеться про те, щоби створювати багатство і ділити його порівну. Церква не повинна бути багатою і виставляти своє багатство напоказ; але вона потребує засобів, які дозволили б їй ефективно виконувати її місію. Ми всі маємо радіти з того, що новим Папою нашої Церкви буде людина настільки добра і розумна».
Фото: La nacion
За матеріалами: Papa Franciscus