Конференція єпископату Іспанії опублікувала доктринальну ноту з критикою практики так званого «родового зцілення» або «зцілення родинного дерева», яку пропагують деякі католицькі священники.
Доктринальна нота стала відповіддю на практику, поширену «у деяких іспанських дієцезіях, особливо стосовно молитов і реколекцій, організованих новими релігійними рухами харизматичного характеру», повідомляє CNA.
Отримавши доповіді від різних фахівців у галузі догматики, духовного богослов’я та психології, комісія з віровчення підготувала текст, який був схвалений до публікації.
Авторами згаданих практик документ визначає англіканського місіонера Кеннета Маколла, ченця-кларетина Джона Гемпша та католицького священника Роберта Де Ґрандіса з Товариства святого Йосифа, «який своєю участю популяризував цю практику в Католицькій харизматичній віднові».
Ці автори навчають, нібито гріхи передаються з покоління у покоління, а отже, є можливість зцілити від них весь рід. Спосіб «зцілення» фізичних і психічних хвороб, які нібито є наслідками гріхів предків, полягає у «виявленні гріха на власному родинному дереві» та розриві «уз гріха» через «заступництво, екзорцизм і, особливо, відправу Євхаристії».
Єпископи попереджають, що «злиття аспектів, властивих католицькій вірі, з іншими, чужорідними їй, призводить до синкретизму», який на позір виглядає католицьким, маючи аспекти, що явно чи приховано стосуються питань есхатології, еклезіології, антропології та теології таїнств.
У документі іспанські єпископи наголошують на деяких віровчительних моментах, які слід взяти до уваги, говорячи про «родові зцілення».
По-перше, підкреслюють вони, «гріх завжди особистий і вимагає вільного рішення волі. Те саме стосується і покарання за гріх. Воно завжди передбачало персональну відповідальність».
У зв’язку з цим вони зазначають, що «єдиний гріх, який передається з покоління в покоління, — це первородний гріх», але він не має характеру особистої провини, і покарання не «переходить» на наступне покоління.
По-друге, пояснюють прелати, хоча у Старому Завіті сказано, «що гріхи батьків на дітях їхніх», ця концепція корпоративної відповідальності, «яка ставить під сумнів справедливість Бога», розвинулась, зробивши саму людину відповідальною за свою долю.
«У Новому Завіті Ісус відкидає концепцію передачі гріха у спадок, руйнуючи логіку персональної та колективної провини/покарання у відомій сцені зцілення сліпонародженого», — нагадують єпископи.
Іспанські ієрархи також зазначають, що віра у те, нібито гріх передається з покоління у покоління, суперечить католицькій доктрині про хрещення — таїнство, у якому відбувається прощення всіх гріхів.
Щодо Євхаристії, прелати зазначають, що так звані «Меси зцілення або визволення, тісно пов’язані з практикою родового зцілення», не містяться у Римському ритуалі, і тому «введення таких намірів у сферу відправлення Святої Меси серйозно змінює і спотворює природу Євхаристійного богослужіння».
Доктринальна нота також стосується молитовних зібрань, «метою яких є зцілення хворих, отримане від Бога». Єпископи зазначають, що хоча будь-який вірний може вільно молитися Богові з проханням про зцілення, молитовні зібрання мають підлягати нагляду місцевого ординарія.
«Ці молитви за зцілення, а також молитви екзорцизму, літургійні чи нелітургійні, не можна вводити у відправи Пресвятої Євхаристії, Таїнств і Літургії Годин», — уточнюють вони.
«Ґрунтуючись на Слові Божому, ми хочемо ствердити, що ви не можете бути винними в чиїхось гріхах, до яких не маєте ніякого стосунку, і ніхто не може нести відповідальність за гріхи попередніх поколінь, бо кожна людина відповідальна лише за своє життя і за власні гріхи», — підсумували єпископи.