Основним рушійним моментом у моєму релігійному житті є очікування на життя вічне. Розумом я сприймав це як щось світле, постійне перебування з Ісусом, ну там ангели співають, сонечко світить і всі посміхаються. Але нещодавно Бог показав мені, якого вічного життя я хочу в своєму серці.
Я хочу постійно отримувати задоволення. Тобто Ісус для мене, насправді, є лише засобом, який врятує мене від фізичної смерті. Натомість я зможу робити те, що мені заманеться. Як-то пиячити з друзями, принижувати інших, бити байдики тощо. Іншими словами – усіляко заохочувати свої егоїстичні почуття.
Чи хочу я весь час проводити в молитві? Ні. Чи хочу я перебувати в присутності Господа? Ні. Чи хочу я слухати Слово Боже? Ні. Чи хочу я своїм життям жертвувати заради інших? Ні.
Мені конче хотілося б відповісти на ці питання «Так», бо розумію що це справжня цінність, але правдиво дивлячись на своє життя вже тепер я бачу, що цього не роблю. І тепер мені ніщо не перешкоджає молитися. Навіть не 24 години на добу, але я і півгодини не можу присвятити молитві. Я можу щодня бути на святій Месі, але не роблю цього, через відсутність бажання. І цей перелік можна продовжувати. То як я можу стверджувати, що пізніше, після смерті, я зненацька цього захочу? Тільки тому що побачу Господа в славі й увірую? То ж і тепер вірую, і переконаний, що Ісус – це Спаситель. Тому що в мене не буде іншого вибору, бо звідусіль віятиме жаром Пекла? Але ж це буде вимушене, рабське рішення, що суперечить вільній волі, яку дав мені Бог.
Ці роздуми допомогли мені краще зрозуміти слова отців Церкви про те, що наше життя – шлях до святості, дорога навернення. Щоб наприкінці ми свідомо могли зробити вибір на користь життя з Ісусом, а не життя для власного его.
Я вдячний Господу за те, що Він показує мені моє серце, дає прийняти цю правду і дає спасіння, зцілює моє серце.
_________________________________________________________
УВАГА!
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.