Уявіть собі… це чиста вигадка, цього ніколи не траплялося в реальному житті, тому я сумніваюся, що ви зможете щось порівняти з цим сценарієм, — але просто уявіть… Ваші батьки зайняті справами, і ви знаєте, що на декілька годин дім належить вам.
Ваша дівчина на шляху до вашого дому, де ніхто не зможе вас потурбувати. Ви обоє залучені до служіння при парафії. Ви обоє пізнали Бога, свою віру і вчення Католицької Церкви. А також ви сильно подобаєтесь одне одному! Гормони бурлять. А до цього моменту у вас не було часу для себе. Не було часу для близького знайомства, тиші або часу спокійно побути разом — щоб нікого навколо. Це як духовне усамітнення, тільки з вашою дівчиною. Як вам продовжувати любити свою дівчину і одночасно жити за принципами віри? Як узгодити те, що в голові та серці, з нашими тілесними бажаннями? Як провести час наодинці зі своєю дівчиною і не йти до сповіді наступного дня? Розкажу, як це зробив я.
Із моєю дружиною Наталі ми зустрічалися приблизно 10 років. Перші чотири роки були перед тим, як ми зустрілися із Христом. Рік потому ми брали участь у діяльності різних парафіяльних спільнот, переживаючи наше навернення разом і кожен окремо. Ми зустрічалися з Христом як нашим центром протягом п’яти наступних років. Минуло уже три роки, як ми одружені, й півроку з того моменту, як у нас народилася дитина.
Ми знаємо з власного досвіду, яке інтенсивне сексуальне напруження виникає, коли ти поруч із людиною, яку любиш найбільше, до якої тебе тягне і в присутності якої ти відчуваєш шалене хвилювання. Ідея полягає у тому, щоб не змітати всі емоції під килим, наче нічого не відбувається; провідна ідея всього у тому, аби розглядати цю реальність у світлі віри. Саме тому ми повинні боротися, використовуючи необхідну зброю, а згодом надати допомогу тим, хто її потребує.
Чесно кажучи, я думаю, що ці вказівки нам насправді допомогли; однак це не якийсь рецепт чи метод, це просто наше свідчення, яке може допомогти вам також. Більше того, я сподіваюся, що ви зможете поширити цей список, аби допомогти іншим успішно пережити такі ситуації. Ваш приклад зобов’язання, вірності й стриманості може бути найкращою написаною історією, яку хтось прочитає. Тримайтеся!
1. Чого ви шукаєте? Що ви знайшли?
Ви шукаєте прихильності, товариства, розуміння, сприйняття, підтримки і любові? Щоб виразити це, ви пестите, обіймаєте, цілуєте, використовуєте слова любові та ласкаві дотики? А що відчуває інша людина? Що відбувається з іншими людьми, коли ви їх цілуєте, пестите й кажете, що любите їх? Поясню так само, як одного разу пояснили мені: якщо ви шукаєте ніжності, прихильності, підтримки, а знаходите непідконтрольну пристрасть, вибух гормонів, «блукання» рук, то ви шукаєте у неправильному місці або прикидаєтеся, що шукаєте одне, насправді шукаючи інше. Будьте чесним із собою і запитайте, чого ви шукаєте, і зверніть увагу на те, що знаходите. Будьте чесним із собою, з іншими і насамперед із Богом.
2. Не робіть нічого, за що б вам було соромно
Під час розмови з групою підлітків мене запитали: «Як далеко є надто далеко?» Я, очевидно, засміявся: ні Біблія, ні Катехизм Католицької Церкви не подають мапи людського тіла зі вказівками лімітів — «як далеко є надто далеко». Через це відповідь трохи відносна. Я зміг сформулювати її по-своєму: не дозволяти чогось, що мене спантеличує (зауважте: це працює лише тоді, коли ваше ставлення небезсоромне і небезтурботне).
Дозвольте навести приклад: ви у вітальні з батьками, братами та сестрами і обіймаєте свою дівчину, коли сидите з нею на дивані. Як ви її обіймаєте? Як ви її цілуєте? Як ви її торкаєтеся? Як ви проводите час із нею? Те, що ви робите на очах в інших, в оточенні близьких людей, — це те, що ви повинні використовувати як ліміт, коли ви перебуваєте наодинці. Отже, яка відмінність? Якщо ви можете робити це перед тими, кого любите ви і хто любить вас, то ви можете робити це і приватно. Але якщо ви можете робити щось приватно, але бентежитеся робити це публічно, — це знак, що щось пішло не так. Пам’ятайте: ви все ще неодружені, вам усе ще належить освятити вашу любов один перед одним, і зараз ви вчитеся любити й пізнавати одне одного через стосунки.
3. Запросити Бога у стосунки — це вдала ідея
Моліться разом! Якщо ви спроможні запросити Бога у свої стосунки і жити згідно з принципами віри, то вам буде значно простіше досягти успіху перед обличчям спокус. Навіть якщо ваша дівчина не погоджується, буде важко ігнорувати цю пропозицію. Уперед! Майте сміливість! Запросити Бога у свої стосунки — це не хобі, що відволікатиме, коли ви разом. Це спосіб, який дозволить вам трьом (Бог, твоя дівчина і ти) створити чудову й успішну команду!
Особисто я насправді вірю, що в роки, коли зустрічався зі своєю дружиною, то зміг пізнати її серце ближче. Молитва, служіння Богові, проведення часу разом відкриває душі одне одному набагато більше, ніж зривання одягу. Час, який ви проводите з Богом, — це «інвестування», а не марнування часу. Я запрошую вас подивитися на усамітнення та близькість в іншому світлі, у нових категоріях — якщо захочете… Не плутайте це з можливістю сексуальної близькості. Бог створив нас комплексними, і наша любов має розвиватися далеко поза межами сексуальних стосунків. Будьте терплячі, ще буде купа часу для сексуальної близькості!
Пам’ятайте також, що запрошувати Бога у свої стосунки не означає впадати у скрупульозність і постійно хвилюватися про те, чи ви не перетнули межу або впали. Часто це не дає бажаних результатів, а лише подавлює стосунки. Зосередьтеся на тому, як сильно Бог хоче, аби ви справді пізнали любов і любили інших. Навчіться сприймати Його присутність у стосунках і попросіть навчити любити так, як це робить Він.
4. Ви обоє відповідальні
Я впевнений, ви знаєте, як змусити «метеликів у її животі тріпотіти»; ви знаєте, який одяг вам пасує добре, як і те, що думають про це оточуючі; і ви знаєте, які місця чутливі до вашого дотику. Не робіть речей складнішими, ніж вони мають бути. Допомагайте одне одному і стримуйте одне одного від впадання у спокусу! Чудова ідея — говорити про такі речі час від часу. Запитайте, як почувається ваша дівчина; упевніться в тому, що вона почувається комфортно, вільно; покажіть, що її розуміють, слухають і т. д. Поцікавтесь, що їй допомагає, а що — ні. Що дозволяє їй почуватися комфортно, а що — ні. Ваша мета — мати цнотливі й люблячі стосунки; це не персональний виклик, це вимагає діалогу та уваги одне до одного.
«Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в глибокому морі» (Мт 18, 6).
5. Втікай, закоханий, втікай!
Наївно думати, що ви вийдете «неушкодженими» з цієї боротьби без невеликої підтримки батьків, братів, сестер чи друзів, особливо якщо ваша сила волі така ж слабка, як і моя. Вступати у бій зі спокусою — це зазвичай погана ідея, а шанси його виграти — мізерні; найкраще уникати нагод до гріха. Якщо треба, то втікайте… Втікайте задля свого життя! Краще бути розважливими, ніж ставити себе в складну ситуацію.
«Кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка» (Прп 23, 32).
«Сторонися хибних бажань юнацьких, але прагни праведного життя, віри, любові та миру разом з усіма тими, хто закликає Господа від щирого серця» (2 Тим 2, 22).
Ці п’ять вказівок — це те, що я вивчив і чого дотримуюся. Зізнаюсь, що навіть коли мої наміри цього дотримуватися і зробити їх своїм дороговказом були щирими, багато разів було складно дійти до кінця. Бог знає, що ми падаємо час від часу; але важливо розуміти, що впасти у спокусу — цілком реально.
Себастьян Кампос, Catholic Link
Переклад: Оксана Гірчак, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
