У неділю 2 жовтня 2016 р. розпочався другий етап візиту Папи Франциска до кавказьких країн.
Вранці у неділю його літак приземлився в Баку, в аеропорту ім. Гейдара Алієва. Візитом до Азербайджану завершуються відвідини Кавказького регіону, розпочаті наприкінці червня подорожжю до Вірменії.
З аеропорту Папа поїхав до парафії Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії — єдиної католицької парафії в Азербайджані. Нею опікуються отці-салезіанці (згромадження Дона Боско). Католицька Церква тут має статус Апостольської префектури, нараховує одну парафію та один місійний осередок, де дістають душпастирську опіку приблизно півтисячі вірних. Служіння в цій країні здійснюють 7 ченців-священиків, 10 ченців не священиків та 5 черниць. Католики провадять один освітній та один благодійний осередки.
У парафії Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії Папа відслужив недільну Месу. В невеликому храмі, спорудженому 2007 року, участь у богослужінні взяли близько 300 вірних. Католицький храм в Азербайджані, де більшість населення становлять мусульмани, був збудований в Баку 1912 року і зруйнований 1931 року. Відновлення католицької громади розпочалося 1992 року. За п’ять років із Польщі сюди приїхав перший католицький священик — о. Єжи Пілус. А від 2000 року тут служать священики та ченці Згромадження Святого Отця Боско (салезіани). У травні цього року в Баку отримав дияконські свячення перший в історії етнічний азербайджанець Бехбуд Мустафаєв. Храм Непорочного Зачаття був відкритий за участю тодішнього Державного Секретаря, кардинала Тарчизіо Бертоне.
На знак вдячності парафіяни подарували Папі килим, на якому виткано їхній храм. Перед молитвою «Ангел Господній» Святіший Отець звернувся до вірних, підкреслюючи, що після десятиліть переслідувань віра вчинила в Азербайджані чуда, та заохотив їх давати радісне свідчення віри, надії й любові, в єдності одні з одними та своїми душпастирями. Можливо, сказав Папа, дехто дивується, чому він витрачає так багато часу, щоб приїхати до маленької католицької громади, яка налічує 700 вірних у двохмільйонному місті. Однак і в Єрусалимі Святий Дух зійшов на невелику громаду, замкнену у світлиці Тайної Вечері, яка знаходилась на периферії тодішнього світу, була бідною, переслідуваною, забутою; але Святий Дух так наповнив її відвагою, силою, відкритістю, що вона змогла піти вперед і звіщати Христа.
«Тільки дві речі є необхідними, — зазначив Франциск. — У тій спільноті перебувала Марія, — не забуваймо про Матір! — і в тій спільноті була любов, любов братерська, якою їх наново наповнив Святий Дух. Будьте мужні! Без страху прямуйте вперед!»
До представників влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства Папа звернувся, нагадуючи, як і в Грузії, про 25‑річчя незалежності. Є нагода «озирнутися на події цих десятиріч, на здобутий прогрес та на проблеми, які країна змушена долати», сказав він.
Франциск відзначив «користі мультикультуралізму» та дбання про те, щоб «між різними складовими частинам суспільства та між особами, приналежними до відмінних релігійних конфесій, встановлювалися стосунки взаємопошани і співпраці». У наш час це має особливе значення, підкреслив лідер християнства, стоячи на мусульманській землі, «тому що показує, що є можливим свідчити власні ідеї та власне розуміння життя, не зловживаючи правами тих, які є носіями інших концепцій та бачення». Папа вчергове зазначив, що кожна справжня віра відкидає насильство, скоюване в ім’я Бога. Ситуація на планеті, на жаль, погіршується, а щоби протистояти цьому, потрібне зростання «культури миру», яка живиться «постійною готовністю до діалогу», сказав Франциск.
«Вірю в те, що, з Божою допомогою та завдяки добрій волі сторін, Кавказ зможе стати місцем, у якому через діалог і переговори будуть вирішені й подолані наявні суперечки та непорозуміння, аби ця земля, “ворота між Сходом і Заходом”, згідно з прекрасним образом, використаним святим Йоаном Павлом ІІ, коли він відвідував вашу країну, стала також воротами, відкритими для миру та прикладом, який покаже, як долати давні та нові конфлікти».
Папа сказав, що його радує мирне співіснування нечисленної католицької громади Азербайджану з мусульманами, юдеями та православними, і побажав «помноження знаків дружби і співпраці», а на завершення ще раз нагадав про несумісність насильства з вірою.
Пополудні в неділю 2 жовтня Папа Франциск прибув із візитом ввічливості до президента Азербайджану Ільхама Алієва, вшанував пам’ять полеглих за незалежність Азербайджану та мав зустріч з представниками влади. Саме перед президентським палацом відбулася офіційна церемонія привітання Папи в Баку, лунали державні гімни та було представлення делегацій. Потім Папа мав приватну розмову з президентом, а прем’єр-міністр приймав високий супровід Єпископа Рима.
Слід зазначити, що вшанування пам’яті полеглих за незалежність Азербайджану є частиною протоколу офіційних візитів до цієї країни. Пам’ятник стоїть на проспекті Шахіда, тобто мучеників. Там поховані азербайджанські й турецькі солдати, які загинули під час захисту Баку 1918 року. 1990 року тут відбулося криваве придушення антирадянських демонстрацій, жертви яких також поховані в цьому місці. Тут є і могили загиблих під час бойових дій у Нагірному Карабаху в 1992-1994 рр. Біля пам’ятника палає вічний вогонь. Папа Франциск, якого супроводив мер Баку, поклав вінок перед монументом на честь полеглих.
Президент Алієв говорив спонтанну промову, зосередившись на темі співіснування мусульман, євреїв та християн, і хвалив мультикультуралізм.
Останньою подією одноденного візиту Папи до Азербайджану стало відвідання мечеті Гейдара Алієва в Баку, де він мав приватну зустріч із головою Ради мусульман Кавказу. «Братерство й спільність, в яких ми прагнемо зростати», зазначив предстоятель християн, не оцінять ті, хто отримує «прибутки від суперечок і протистоянь»; але на них очікують ті, хто «прагнуть спільного добра». І насамперед, вони «милі Богові». Релігії, підкреслив Папа, мають велике завдання: супроводжувати людину в пошуках сенсу життя, допомогти їй зрозуміти, що центр усього перебуває поза нею, стаючи для неї «компасом», що спрямовує до добра та віддаляє від зла. На релігіях також лежить «виховне завдання»: допомогти людині «виявити назовні найкраще з того, що вона носить в собі», а релігійні провідники «мають велику відповідальність за те, щоб запропонувати істинні відповіді на пошуки людини, яка сьогодні часто губиться серед заплутаних парадоксів нашого часу».
Святіший Отець говорив до представників мусульманського світу про високе покликання релігій та їхнє служіння людському суспільству, про те, що «Богом не можна виправдовувати жодних форм фундаменталізму, імперіалізму чи колоніалізму». Він цитував декларацію ІІ Ватиканського Собору «Nostra aetate» про міжрелігійний діалог. Католицька Церква закликає своїх дітей через діалог та співпрацю зі сповідниками інших релігій «розсудливо і з любов’ю» розпізнавати й підтримувати «духовні, моральні та суспільно-культурні цінності», притаманні їм, — не забуваючи про «свідчення віри та християнського життя». Тобто не «примирливий синкретизм» чи «дипломатична відкритість, яка з усім погоджується задля уникнення проблем», але діалог з іншими та молитва за всіх є «нашими засобами, щоб перекувати мечі на рала, щоби сприяти зростанню любові там, де є ненависть, і прощення там, де є образа, щоб невтомно благати шляхів миру та ними прямувати». Папа побажав, щоб «серед ночі конфліктів, яку переживаємо, релігії стали світанковими зорями миру».
Із мечеті Франциск виїхав просто до аеропорту. Так завершилася XVI Апостольська подорож Святішого Отця Франциска. На зворотному шляху до Рима Франциск дав традиційну прес-конференцію присутнім у літаку журналістам.
За матеріалами: Радіо Ватикану
Фото зазначених агенцій та Catholic News Agency
фінансово.
Щиро дякуємо!
