У новозбудованому храмі Святої Софії – Премудрості Божої, що на території Українського католицького університету, триває неперервна молитва.
Молитовне чування розпочалося в день освячення храму – 11 вересня та триватиме до свята Покрови Пресвятої Богородиці. 40-денний молитовний ланцюжок плетуть цілою спільнотою – студенти, викладачі, працівники, гості Університету.
«Цей молитовний досвід повинен не лише наповнити і зігріти нашу нову святиню, не лише згуртувати нашу спільноту навколо того, що справді важливе, а й допомогти краще зрозуміти, до чого кличе нас Господь у нашому служінні тим, хто у потребі, і приготуватися до нового етапу цього служіння. Нехай Господь відкриє двері нашого милосердя і дасть нам силу ділами милосердя будувати Боже Царство і потверджувати Богом дану гідність кожної людини, незалежно від її статків чи соціального статусу!», — ректор УКУ о. д-р Богдан Прах
За словами о. Юрій Саквука, керівника духовно-пасторального відділу УКУ, 40-денна неперервна молитва – чудова можливість подякувати Богові за всі Його дари, попросити Його про благословення для добрих починань і в тиші храму послухати Його слово, дбайливо звернене особисто до кожного. Таке молитовне чування наповнине співом псалмів, Ісусовою молитвою, вервицею, акафістом або ж читанням Євангелія чи творів св. Отців.
Український католицький університет заохочує до розбудови та плекання церкви Святої Софії – Премудрості Божої. Кожен бажаючий може здійснити свій важливий внесок – час, присвячений молитві у храмі.
Церква Святої Софії – Премудрості Божої є особливою святинею для України. Вона об’єднує одразу три храми: крипту Гробу Господнього, нижній храм святого Климента Папи Римського та головний храм Святої Софії – Премудрості Божої з душпастирським центром. Архітектура церкви представляє основні моменти історії спасіння і закликає до паломництва крізь Таїнства до радісної місії у світі. Пандуси між храмами запрошують духовних супутників до літургійної процесії «від слави до слави». Тому що рух, спільна проща, солідарність — це видимі альтернативи до застою, теоретичної абстракції та індивідуалістичного відчуження.