Карітас України з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначається щороку 18 жовтня, презентує перші результати проекту «Підтримка діяльності мережі консультативних центрів для людей, що потерпіли від торгівлі людьми» у п’яти областях України – Київській, Харківській, Одеській, Львівській та Івано-Франківській – а також результати загальноєвропейського дослідження, проведеного партнерами з Карітасу Франції «Торгівля людьми в країнах збройних конфліктів і пост-конфліктних ситуаціях».
Консультативні центри для допомоги жертвам торгівлі людьми займаються попередженням явища торгівлі людьми, консультуванням потенційних потерпілих та наданням конкретної матеріальної, психологічної, юридичної допомоги для тих, хто вже опинився в кризовій ситуації. За перші місяці роботи проекту виявлено 23 постраждалих (12 чоловіків і 11 жінок, що спростовує поширене уявлення про суто «жіночу» проблему явища».) Всі вони отримали фахову комплексну реінтеграційну допомогу. Насторожує і той факт, що 40% постраждалих – внутрішньо переміщені особи, що викликає необхідність поставити питання про нову потенційну групу ризику, яка знаходиться поза увагою урядовців. Більшість з осіб, якими опікувався Карітас в рамках проекту постраждали від трудової експлуатації (78%). Офіційний статус постраждалої особи від Міністерства соціальної політики та державну допомогу отримала лише одна особа.
Карітас не обмежується лише роботою з людьми, що вже постраждали, а намагається акцентувати увагу на превентивній діяльності – створено мобільні консультативні групи, проводяться інформаційно-консультативні заходи та тренінги, проконсультовано понад 2,5 тисячі представників груп ризику. Головним успіхом проекту є врятовані людські долі, історія кожного підопічного – це урок іншим, приклад, як непоінформованість і недалекоглядність можуть стати причиною особистої трагедії.
Історія Тимура (21 рік):
Переселенець з Криму разом з родиною переїхав на Львівщину, отримав статус ВПО, проте довго не міг знайти роботу. Одна з фірм з працевлаштування пообіцяла знайти роботу в Німеччині, аби заплатити за посередницькі послуги довелося взяти в борг чималу суму грошей. Але замість обіцяної Німеччини хлопець опинився в малому прикордонному селі в Польщі, де його «тимчасово» залишив посередник на невеликій фермі. Посередника хлопець більше не бачив, довелося за копійки працювати на фермі, жити у сараї, тяжко працювати по догляду за худобою (7 днів на тиждень по 16 год.). Лише зібравши трохи грошей вдалося повернутись на Львівщину. На сьогодні завдяки підтримці Карітасу Тимуру вдалося стати на ноги, знайти роботу, життя його почало налагоджуватися.
Історія Павла (54 роки):
До початку бойових дій працював в аеропорту м. Луганська, де під час перших сепаратистських артобстрілів з отримав важку травму лівої ноги, через яку не зміг вчасно покинути місто. Пізніше до його домівки увірвалися бойовики, силою завантажили в машину, довго тримали у підвалі, погрожували, відвезли на примусові роботи. Протягом 3-х місяців Павло і ще семеро українців щодня рили окопи і бліндажі, пo 12-14 годин на добу. Спати доводилося в сараї на підлозі, з харчів – лише хліб і вода. Чоловіків періодично били, морально принижували. Під час наступу ЗСУ полоненим вдалося врятуватись, Павло приїхав до Одеси, звернувся по допомогу до Карітасу як ВПО, але в ході більш повного і розгорнутого інтерв’ю був ідентифікований як потерпілий від трудової експлуатації. Йому дотепер надається психологічна підтримка, надана адресна матеріальна та медична допомога.
Тим часом вищезгадане дослідження «Торгівля людьми в країнах збройних конфліктів і пост-конфліктних ситуаціях» допомагає співробітникам Карітасу в організації роботи і планування методів допомоги. Хоча воно здебільшого базувалось на ситуаціях у балканських країнах, Туреччині, Лівані та Вірменії, висновки та результати його є дуже корисними і для України. Більшість досліджених видів торгівлі людьми є типовими для всіх країн, а шлях, який пройшли балканські країни після збройних конфліктів, може чекати й нас, в тому числі збільшення випадків торгівлі людьми та поява нових видів сучасного рабства.
За результатами дослідження найтиповішими формами торгівлі людьми в країнах конфліктів є:
- Економічна експлуатація, що має багато різновидів і включає в себе використання праці, торгівлю наркотиками, боргову кабалу.
- Використання дітей, а також втягнення їх у збройні конфлікти.
- Змушування до жебрацтва, втягнення в злочинну діяльність незахищених груп населення, таких як національні меншини.
- Контрабанда мігрантів, тобто їх незаконне вивезення та подальша експлуатація.
Одних з важливих висновків даного дослідження є необхідність кардинальних змін у структурах соціальних служб, охорони здоров’я, освіти країни, а не лише впровадження короткотривалих програм чи невеликих донорських проектів. Хоча Україною ратифіковані всі міжнародні акти, включаючи і сформоване відповідне законодавство, дане питання рідко коли потрапляє в коло державних інтересів. Карітас України закликає високопосадовців не закривати очі на проблему, а розробляти необхідні заходи до її вирішення.
Для довідки: Європейський день протидії торгівлі людьми започаткований Європарламентом у 2007 році як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні. За визначенням Звіту Державного департаменту США про торгівлю людьми у світі у 2016 році, Україна залишається «країною походження, транзиту та призначення для чоловіків, жінок та дітей, яких піддають примусовій праці та сексуальній експлуатації». У цьому ж звіті зазначається, що вимушені переселенці в Україні особливо вразливі до експлуатації. За даними Міжнародної Організації з Міграції (МОМ) за роки незалежності від торгівлі людьми постраждали понад 160 000 українців.
фінансово.
Щиро дякуємо!
