Парафіяни вінницького санктуарію Божого Милосердя та храму св. Архангела Михаїла у м. Дунаївці зібрали партію речей і продуктів для будинку престарілих поблизу Мар’їнки та двох дитячих будинків поблизу Авдіївки. Усе зібране у місце призначення повезли капелани-волонтери Вінницької єпархії Української Православної Церкви протоієреї Анатолій Кузнєцов та Олексій Волков.
«Пропозиція звернутися до парафіян з проханням принести хто що може для дітей і престарілих, що перебувають у зоні збройного протистояння надійшла від психолога кризової служби Нелі Куцак, котра, як волонтер, працює у вінницькому Військово-медичному клінічному центрі центрального регіону, — розповів настоятель вінницької парафії о. Павло Шендера, — Парафіяни, як бачимо, на це відгукнулись, адже для них це ще одна можливість проявити діяльну любов до ближніх, яка полягає саме в конкретних справах».
Подібні справи вірні парафії Божого Милосердя роблять не вперше. Так, зокрема, тижнем раніше вони зібрали кошти, на які було закуплено теплі шкарпетки та пристрої індивідуального огрівання для бійців одного з підрозділів, що несе службу на передовій.
Цього разу о. Олексій Волков, який опікується пораненими, що проходять лікування у Вінниці, маючи намір у черговий раз вирушити на Схід, звернувся до психологів-волонтерів Нелі Куцак і Ольги Палюги, як до практикуючих католичок, з проханням долучитись до допомоги тим, хто, внаслідок війни її особливо потребує. Працюючи у військовому шпиталі вже майже два роки, Неля і Ольга завжди підтримують з о. Олексієм тісний контакт, адже більшість з тих, кому вони надають психологічну допомогу – православні віруючі. Його прохання вони й передали о. Павлу Шендері з Вінниці та о. Павлу Гончаруку – настоятелю в Дунаївцях. Усе, що зібрали вірні його парафії, о. Павло привіз до Вінниці.
Головна мета поїздок священиків в зону бойових дій – духовна підтримка як військових, так і цивільного населення, що проживає у так званій «сірій зоні». Але, крім цього, вони щоразу привозять також і різноманітну благодійну допомогу, призначену як нашим захисникам, так і мирним мешканцям Донбасу.
Настоятель парафії УПЦ в с. Михайлівка Вінницького району о. Анатолій Кузнєцов поїхав в зону АТО вже двадцять сьомий раз. «Вперше, – казав він, перед тим, як вирушити у дорогу, – я поїхав з власної ініціативи. Я така людина, що хочу сам все побачити. Адже телебачення – це одне, а в дійсності часто буває по-іншому. Зі мною також їздив о. Олексій Волков. Потім про наші поїздки дізнався митрополит Вінницький і Барський владика Симеон: його благословення та різнобічна підтримка – як духовна, так і матеріальна – дозволили підняти справу на більш високий рівень. Зараз вже важко перерахувати, де ми побували. Відвідували наших земляків, котрі воюють на Сході, бували в Авдіївській промзоні, у Попасній, у Сєверодонецьку, де тепер знаходиться вінницький мобільний шпиталь, у дитячому будинку в с. Часів Яр, Центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Іскорка» в Авдіївці – важко все перелічити. Що возили? – чого тільки не возили: одяг, продукти, медикаменти … Навіть кров, точніше – кров’яну плазму для мобільного шпиталю. Тепер ми тісно співпрацюємо з організацією цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України (CIMIC), яка координує надання допомоги як військовим, так і мирному населенню. Саме вона надає нам заявки, а ми збираємо усе, що необхідно доставити в те чи інше місце … Збираємо як в своїх парафіях, так і в навколишніх селах Вінницького району. Нам також допомагають деякі підприємці, працівники вінницького центрального ринку … Багато допомагає і благодійна організація Союз десантників України і особисто голова правління Сергій Буравель … Пальне для теперішньої поїздки нам допоміг придбати народний депутат Сергій Кудлаєнко…».
Досвід такої співпраці зі священиками Православної Церкви для парафії Божого Милосердя – перший, але, мабуть, не останній. Адже любов до ближніх, а тим більше тих, хто страждає від війни, не знає конфесійних обмежень.