Вони вийшли на пенсію, часто самотні або хворі. Подумайте про них: є щось, що ви може дати стареньким сусідам! Допомогти контактувати зі світом і слухати їхні розповіді. Це ви будете їм вдячні.
Різдвяний період для нас це зазвичай радісний час, проведений з родиною та дітьми, які нарешті можуть натішитися бабусею і дідусем. Не для всіх, проте, цей час однаково радісний. Багато літніх людей, у яких немає сім’ї, проводять свята так само, як і решту року, — самотньо. Часто буває так, що люди похилого віку, які живуть у будинках для престарілих, не мають родичів або друзів, які могли б заскочити й поговорити. Їм важко заводити нових знайомих, коли вони вже почуваються ізольованими.
Тому цього року ми хочемо всією сім’єю відвідати одного з них. Повірте, діти будуть зацікавлені новим місцем і людьми!
Цей благодійний жест важливий сам по собі, але може мати набагато важливіше значення, ніж ми думаємо. Соціальні контакти дуже важливі для літніх людей, допомагають їм зберігати активність і психічне здоров’я, а також фізичне. Недавнє дослідження Гарвардського університету показує, що самотні люди похилого віку більш схильні до хвороби Альцгеймера.
У дослідженні взяли участь 79 літніх людей; їх запитали, серед іншого, про почуття самотності. У тих, хто почувався більш ізольованим, був підвищений рівень амілоїду, присутнього в корі головного мозку. Це шкідливий, аномальний білок, який, на думку дослідників, впливає на формування цього захворювання.
Ось три ідеї, як проводити час із людьми похилого віку, як зі своєї сім’ї, так і з тими, що живуть по сусідству. Це дозволить їм хоч на деякий час вирватися із самотності.
1. Навчіть їх користуватися комп’ютером
Відомо, що зустріч віч-на-віч — це найкращий спосіб спілкування; але уявіть, наскільки Skype або Facebook допоміг би подолати самотність літніх людей. Ви можете відвідати дім престарілих або клуб пенсіонерів і навчити людей похилого віку користуватися комп’ютером для того, щоби вони могли бути в контакті зі своїми близькими, хоч би де ті знаходилися. Сусідній будинок престарілих може не мати комп’ютера. Тоді варто спробувати організувати уроки в місцевій бібліотеці.
2. Залучайте дітей
Чимало літніх людей не зустрічаються зі своїми онуками так часто, як би їм хотілося. Не раз минають довгі тижні або місяці, перш ніж вони бачать дітей. Дізнайтеся в найближчому будинку престарілих або клубі пенсіонерів, чи можете ви відвідати їх разом зі своїми дітьми. Там завжди раді волонтерам, які приходять на якийсь час пограти в ігри, допомогти в рукоділлі чи просто поговорити.
Ви також можете запропонувати вчителям у школі, яку відвідують ваші діти, волонтаріат чи освітній проект, пов’язаний із будинком престарілих. Діти можуть, наприклад, писати вітальні листівки літнім людям.
У США є багато благодійних організацій, які посилають різдвяні листівки самотнім людям. Може, спробуємо хоч якоюсь мірою застосувати цю ідею і в нас?
3. Послухайте і запишіть історії
У людей похилого віку позаду — довге життя; отже, у них є багато цікавих історій для розповіді. Дедалі більше інституцій намагаються зберегти ці історії для майбутніх поколінь або просто на пам’ять.
У США на громадському радіо є програма StoryCoprs, яка збирає почуті звичайні людські історії. Бібліотеки або історичні музеї також збирають та записують усні розповіді. У Польщі спогади про старших мешканців варшавської Садиби чи найстаріших горян стали цікавим літературним матеріалом для книжок «Банани з цукровою пудрою» та «Дивлячись на Ґевонт», які користуються великою популярністю.
Ми могли би запропонувати таку ініціативу у школах. Варто залучати наших дітей, а особливо підлітків, у проекти запису розповідей бабусь та дідусів із використанням нових технологій.
Ви будете здивовані, слухаючи, яке цікаве і незвичайне життя прожили старші, близькі нам люди.
Присвятіть свій час і покажіть, що життя літніх людей — важливе.
Крістін Стоддард, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
