Студенти програми Управління неприбутковими організаціями за горнятком ранкової кави зустрілися з отцем Андрієм Зелінським, єзуїтом, священиком Української Греко-Католицької Церкви, військовим капеланом і громадським діячем, членом Ініціативної групи та Наглядової ради Української Академії Лідерства, членом Дорадчої ради Інституту лідерства та управління УКУ. Набиралися натхнення й говорили про важливе.
Подаємо тези розмови з о. Андрієм, що надихнула молодь. Роздуми священика про цінності, віру, лідерство та розвиток будуть цікавими читачам CREDO.
Про лідерство
Лідерство – це певний стиль життя, методологія існування, здатність раціонального впорядкування власної особистості та особистого життєвого простору, здібність у проблемах бачити виклики, а виклики перетворювати на можливості. Лідер має бути ефективно функціонуючою особистістю, справжньою, з чіткими ціннісним орієнтирами, що ніколи не зупиняється. Лідер уміє відпочивати, зосереджуватися, проектувати, за необхідності змінювати напрямок, але не погоджується зупинятися. Він живий: в житті бачить зміст і відчуває його смак. Він знає, чого бажає і як цього досягти, він бачить горизонт і невпинно рухається в його напрямку, отримуючи радість від самого руху, не припиняє нишпорити по кишенях свого буття в пошуках необхідних ресурсів. Лідерство – мистецтво стати рухом, влитися в рух, рухом рухати…
Про виміри особистості лідера
Кожна мрія потребує ресурсу. Людська особистість – складна система, ефективне функціонування якої вимагає балансу та стабільного розвитку всіх її структурних підсистем:
- Фізичної.
- Емоційної.
- Інтелектуальної.
- Духовної.
Лідер відповідально й дбайливо ставиться до забезпечення своєї особистості ресурсами, що уможливлюють функціонування кожної з них. В іншому випадку – вигорання, нездатність перетравлення дійсності, нездоланність, зупинка…
Відтак необхідно щодня вірно – терпеливо та наполегливо – наповнювати 3 скарбнички:
1. Фізичного розвитку. Слід визначити власні фізичні параметри та діапазон можливого фізичного навантаження. Тіло потребує уваги (здорове харчування), поваги (гігієна), руху. Рух завжди розпочинається сьогодні. І тільки сьогодні!!! «Завтра» – завжди запізно.
2. Емоційного розвитку. Дійсність торкається особистості в сфері почуттів. Спілкування з людьми – джерело болю та радості, а значить – життя. Справжнє життя, як справжнє фото, потребує а) барви; б) емоції, в) динаміки. Лідерство – здатність комунікативна. Прослухав пісню, прочитав сторінку роману, переглянув художній фільм – назви відчуте. Вербалізована емоція стає потужним комунікаційним знаряддям. Осмислена емоція стає ресурсом особистісного розвитку.
3. Інтелектуального розвитку. Розум бачить дійсність, знання її підсвітлюють. Дорога до обрію потребує світла, тому жоден день не може минути, аби не дізнатися чогось нового: коротенька інфа з Вікіпедії, кілька слів французькою, столиця Гондурасу – учора ти не знав, а сьогодні знаєш, а знання – не лише сила, а й потужний ресурс. Не можна «мати освіту», можна мати знання, які роблять нас освіченими. Без світла легко заблукати в дорозі.
Страх перешкоджатиме й ставитиме підніжки. Не бійся кинути сьогодні в копілку найменше з того, що можеш. Дві копійки завжди більше, ніж нічого. Завтра докинеш решту!
4. Духовний розвиток. Дух – це сила, воля, життя. Людина стає цілісною, коли стає ціннісною. Цінності – механізм втілення духовного і трансформації фізичного, емоційного та інтелектуального в єдиний потік, що прямує вперед. Кожна ріка потребує русла, аби обертати турбіни – освітлювати та зігрівати. Без чітко визначених цінностей виходимо з берегів, розливаємося, руйнуємо, випаровуємося… Цінності – не гасла, а критерії прийняття особистих рішень. Назви, запиши, викарбуй на стінах власного серця твої цінності! Виголоси своє гасло, але не дозволь йому стати лише словом!
Про важливість руху
Життя людини – сукупність викликів. Мудрість полягає в тім, аби знайти механізми відновлення життєвого ресурсу в процесі їх подолання. Життям наповнює те, що дарує радість. Вдячність – мистецтво бачити джерела радості. Із них сила рухатися вперед. Життя – це рух. Будь живим!!!
Про три типи віри
Кожен рух до мети потребує першого кроку, а перший крок потребує віри в те, що він можливий, як і можлива сама мета. Але розпочинається все саме з віри:
1. Віри у себе. Повір в те, що ти – значно більше, аніж те, що бачиш у дзеркалі. Обмеження – умовність, яку легко перетворити на ресурс.
2. Віри в того, хто поруч. Ми здатні на надзвичайне, коли відчуваємо, що нам довіряють. Довіра дає крила. Вірте в інших, і їм теж захочеться літати. Самотужки до своєї мрії іще ніхто не долетів…
3. Віри в нездоланну силу Добра. Ніч може здаватися непроглядно темною, та світанок завжди неминучий. Вірність Добру запалює перший промінь, розсіює темряву та наближає новий день. Бо вірність – то любов, що не минає. Тільки вона знає смак справжньої свободи. Не успіх, а вірність!
фінансово.
Щиро дякуємо!
