Ми вже роздумували над тим, хто не ввійшов до землі обіцяної і чому. Думаю, час подивитись на тих, які ввійшли і що вони зробили для цього. Для того, щоб ми також за їхнім прикладом могли ввійти, щоб я могла ввійти в обітниці Бога.
Одним з них був Ісус Навин. Останнім часом захоплююсь його книгою в Старому Заповіті, яка показує його позицію життя з Богом, як він виконує все, що Бог йому говорить, як вірить і не сумнівається, мужній воїн, на слово якого зупиняється день і вчергове розступається річка. Людина, яка добре засвоїла урок довіри. Сорок років вибраний народ впадав у гріхи і наводив на себе проблеми, не зміг залишити ментальну неволю. Ісус Навин добре вже знав, яких помилок треба уникати. Напевно, потрібно подивитись, з чого все починалось в нього.
Вих 33, 7-11: Узяв Мойсей намет та й нап'яв його за табором, оддалеки від нього; він назвав його наметом зібрання; кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за табором. Як тільки виходив Мойсей до намету, всі люди вставали, і кожен стояв коло входу до свого намету й дивились у слід Мойсеєві, аж він увійде в намет. Коли Мойсей входив у намет, спускався стовп хмари й зупинявся при вході в намет і (Господь) розмовляв з Мойсеєм. Народ же ввесь, бачивши хмаровий стовп, що стояв при вході в намет, вставав і падав ниць, кожен при вході до свого намету. Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору. Слуга ж його, Ісус Навин, ще хлопчина, не полишав намету.
У перекладі Огієнка написано в 11 вірші: І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.
Далі в 33 розділі можна побачити, які відносини з Богом мав Мойсей. Не вистачає слів, щоб якось то описати чи уявити, можна тільки трішки порівняти зі своїм досвідом. Читаючи ці рядки, серце просто аж виривається. Не досвідчуєте такого? Вже якось була мова про людей, які надихають, про покликання до святості, яка є моїм призначенням. Я тільки читаю й уявляю розмову Мойсея і Бога, і серце завмирає від подиву і захоплення. А Ісус Навин сидів в тій скинії і бачив це на свої очі. Він мав приклад того, які відносини треба мати з Господом. Припускаю, що він так був захоплений Богом, що саме для того не виходив зі скинії, щоб перебувати там більше і більше. Як Мойсей помирає, Господь вибирає Ісуса Навина за провідника і об’являє через нього Свої діла і міць. Чому Ісус Навин ввійшов до обіцяної землі і переміг всі війни, які були на шляху до неї, зруйнував Єрихон, що є символом зла і гріха? Напевно тому, що довірився безумовно. Чому він довірився? Чому не сумнівався? Як він міг сумніватись в силі Бога, з Яким перебував у тісних відносинах? Як міг не довіряти Тому, з Яким перебував постійно, Який напевно відкривав йому таємниці і показував Своє серце.
«Юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.»
Сьогодні Мойсей та Ісус Навин мене вчать, що без особистої тісної єдності з Богом я не можу вийти зі свого гріха, перемогти його, залишити його. Якщо навіть вийду з Єгипту, але тільки трошки буду з Богом – не ввійду в обітниці Бога. Я можу бути або святим, або ніким! Євангеліє, Слово Боже — це безумство для світу, це виклик для християнина. Але якщо я перебуваю в скинії з Богом, то це Слово стає реальністю в моєму житті, стає живим.
Нехай так станеться! Амінь
фінансово.
Щиро дякуємо!
