Ідеологія шкільних підручників переповнена радикалізмом.
Більшість мусульман — люди дуже відкриті, милі та помірковані. Однак ідеологія, наявна у шкільних підручниках, дуже радикальна. Так оцінює ситуацію ісламу в Єгипті безпосередньо перед папською подорожжю єгипетський єзуїт о. Анрі Булад, багаторічний ректор єзуїтського колегіуму в Каїрі. Єгипетські діти щоп’ятниці вчать по мечетях, що відступників треба карати смертю, а з жінками і невірними не вітаються. На щастя, люди цього не практикують. Однак — як вказує о. Булад — нині в ісламі панують радикальні мусульмани. Помірковані не мають голосу. Поміркований іслам це єресь.
Отець Булад нагадує: говорячи про іслам, треба усвідомлювати, що Коран складається з двох окремих частин. У першій, написаній у Мецці, Магомет цілком відкритий і приязно ставиться до християн та юдеїв. У Медіні він із релігійного лідера став главою держави, керівником мілітарним і політичним, що відобразилося у написаних ним віршах Корану. На сьогодні три чверті Корану походять із Медіни й становлять заклик до війни, насильства і боротьби християнами. Єгипетський єзуїт нагадує, що у ІХ та Х століттях мусульмани орієнтувалися, що перша частина Корану незгідна з другою. Аби розв’язати цю проблему, було вирішено, що вчення пророка Магомета з Медіни скасовує те, що раніше за часом, із Мекки. Внаслідок цього іслам став релігією меча. На думку єгипетського єзуїта, релігія Магомета потребує нині внутрішньої реформи, але всілякі спроби реформи іслам відкидає.
Водночас о. Булад підкреслює, що духовної переміни потребує також Церква в Єгипті. Християнство велося виключно до обрядів, Меси, заповідей і моральності. Надмір традицій без справжнього духовного бачення може вбити релігію, подібно, зрештою, як і відкинення традицій, — зауважує єгипетський єзуїт, вказуючи на негативний досвід християнства у Європі. На його думку, християни на Заході відкинули всі традиції, аби наново вигадати собі Церкву, світ, суспільство, сім’ю і людину. Однак це призвело до катастрофи. Дерево бе коріння — слабке. Становище сім’ї — трагічне, а без сім’ї усе валиться, підкреслює о. Анрі Булад SJ.