Дивлячись на «безнапряжного», знаєш точно, що він не переймається ні рівнем децибелів своєї дитини ані тим, що вона їсть солодощі просто на сходинках вівтаря.
Починається: спочатку гітара, дитячі голоси і багато плескання в долоні. Потім багато галасу і руху. У паузах — голос священика, який посилюється удвічі і втричі, аби привернути увагу дітей. Увагу всіх інших привертають вони самі та їхні батьки. А батьки… так — ми, батьки, які беруть участь у Месі для дітей, — тема окрема. Всі ми різні, а водночас схожі. І навіть якщо ви не знайдете себе в жодній з цих категорій, то легко помітити їх навколо.
1. «Спортсмен»
Дивлячись на нього, ви знаєте, що його дитині щойно виповнився, або скоро виповниться рочок. Він має вибір: спробувати приручити кількамісячного малюка, що виривається з рук, або чалапати разом із ним: по храму, перед храмом і навколо, вздовж головного нефа, між боковими лавками, а іноді майже рачки біля пресвітерію — якщо малюк просто вирветься з рук і радісно побіжить вітатися з міністрантами. Характерна риса: такий батько на початку Меси непомітно вмикає Endomondo (прикладка для смартфонів, яка відслідковує рух: ходіння, біг, їзду велосипедом).
2. «Безнапряжний»
Оскільки це Меса для дітей, то вона таки для дітей, чи не так? Отже, він не переймається ані рівнем децибелів своєї дитини (все на славу Бога), ані тим, що вона саме піднімається на вівтар, намагаючись задути свічки. Кінець кінцем втручається, бо він не прийшов до церкви, щоб травмувати себе або дитину. Отож розслабся, дорогенький: якщо щось тобі не подобається, то на Месу для дітей ти приходити не зобов’язаний. Чи не так?
3. «Загнаний»
Протилежність «безнапряжного». Коли його дитина, сидячи в першій лавці, починає роззиратися навколо, він приходить і робить їй зауваження. Коли вона починає розмовляти, перепрошує всіх довкруг і повертає дитину до лавки. Тим самим робить більше плутанини і шуму, ніж сама дитина, а під час Меси не здатний зосередитися на чомусь іншому, ніж контролювати поведінку всіх навколо. Він не скаже, про що була проповідь, але стовідсотково доповість, хто присів, а не став навколішки, і чиї діти менш дисципліновані, ніж його.
4. «Невдаха»
Це саме його дитина посеред Меси витягне з куртки світловий меч із «Зоряних воєн», а під час проповіді викрикне щось, після чого батькові захочеться сховатися під лавку. Ту, останню і найтемнішу. Нікого не здивує те, що по дорозі до причастя спіткнеться через власний шнурок, що розв’язався. Батько, не дитина. А дитина — одразу після нього.
5. «Важковаговик»
Наочно показує, як міг виглядати батько Тарзана. Незалежно від того, скільки він має дітей: одного, двох або трьох, — всі виснуть на ньому, обіймаючи і влазячи через лавку йому на плечі й назад. Дивує спритністю і силою, попри стандартну кількість кінцівок. Часто також він не двометровий власник золотої медалі з важкої атлетики, а маленька жіночка на підборах, у жакеті, який ще 20 хвилин тому насправді був випрасуваний.
«Панікер»
Ним стає родитель будь-якого типу, коли сказане на повний голос: «Хочу пісяти!» (або те, друге…) лунає в храмі якраз після побожної тиші, що настає після піднесеного «Молімося». Або якщо дитині вдасться добігти до пресвітерію і вирвати з рук міністранта ті привабливі дзвоники. Характерна риса: саме цей найщиріше молиться до св. Юди Тадея. І до св. Рити теж. Зазвичай ефективно, бо більшість інших батьків потім починають або співчувати, або полегшено зітхати, що їх цього разу таке оминуло. З найбільшим почуттям полегшення поруч стоїть «Невдаха», але він і так заспіває «Алілуя» замість «Слава Тобі, Слово Боже» або спотикнеться, виходячи з церкви…
****
Я пишу цей текст через кілька годин після… Меси для дітей. Сподіваюся, не треба пояснювати, що все це написано дуууже жартома і що більшість із нас дотримується золотої середини в своїй поведінці. Мені особисто найближчий той Важковаговик, хоча я буваю і загнаною, і невдахою, і панікером… Однак не це найважливіше. Набагато важливіше — не заважати своєю поведінкою. Аби дозволити дитині відчути, що в церкві вона може почуватись як удома: вільно, що не означає — нешанобливо. Але в присутності Когось, хто дуже сильно любить.