Намагаючись під час літніх місяців знайти час для відпочинку від того, що обтяжує наше тіло, не забуваймо шукати справжнє полегшення у Господі. Із таким побажанням Папа Франциск звернувся до вірних у неділю, 9 липня 2017 р., коментуючи молитвою «Ангел Господній» Ісусове запрошення: «Прийдіть до Мене, всі втомлені та обтяжені, і знайдете полегшення душам вашим».
Насамперед Святіший Отець вказав на те, що ці слова стосуються не декого, а «всіх», хто пригноблений тягарями життя. І ніхто не виключений із цього запрошення, адже Господь «знає, яким тяжким буває життя», Йому відомо, «що чимало речей обтяжують серце»: «розчарування та рани минулого, тягарі, які слід переносити, та кривди, які слід зносити у сьогоденні, невпевненість і стурбованість майбутнім».
«Перед обличчям усього того, першими словами Ісуса є запрошення рушитися та реагувати: “Прийдіть!” Коли справи йдуть погано, помилкою буде залишатися на місці, розпростершись там. Це здається очевидним, але як же важко реагувати та відкриватися! Це непросто. В похмурі хвилини природньо відчуваємо бажання залишатися наодинці з собою самим, обмірковувати, яке життя несправедливе, які невдячні інші люди, який світ поганий тощо», — зазначив Наступник святого Петра, підкреслюючи, що в такому стані ми «звикаємося зі смутком», який знерухомлює нас. Ісус, натомість, бажає витягти нас із цих «сипучих пісків» і кожному каже: «Прийди до Мене!».
«Насправді ж, вийти із замкненості в собі це ще замало, — вів далі Папа. — Потрібно знати, куди іти. Адже багато цілей є примарними: вони обіцяють полегшення і лише трохи відволікають, гарантують мир, а дають розваги, залишаючи пізніше у ще гіршій самотності, ніж перед тим; вони є лише “феєрверками”. І тому Ісус вказує, куди іти: “Ідіть до Мене”. Дуже часто перед лицем життєвих тягарів чи ситуації, яка викликає у нас біль, ми пробуємо розмовляти з кимось, хто нас вислухає, з другом, з якимось спеціалістом… Дуже добре так чинити, але не забуваймо про Ісуса! Не забуваймо відкриватися Йому та розповідати Йому своє життя, ввіряти Йому людей та ситуації».
Як зауважив Святіший Отець, можуть існувати такі частини нашого життя, яких ми ніколи не відкривали Ісусові, і саме через те, що вони не бачили Господнього світла, вони похмурі. З цього випливає заохочення шукати Ісуса, звернутися до священика, до «місіонера милосердя», розповісти все Ісусові, який каже: «Не бійся! Не піддавайся життєвим тягарям, не закривайся з огляду на страх чи гріхи, але прийди до Мене!»
«Він чекає на нас, завжди на нас чекає, але не для того, аби магічним чином розв’язати наші проблеми, а для того, щоб учинити нас сильними в наших проблемах. Ісус не забирає від нас тягарів життя, але — тривогу із серця; не забирає хреста, але несе його разом із нами. І з Ним будь-який тягар стає легким, бо Він — полегшення, якого шукаємо. Коли в життя входить Ісус, то приходить мир, який залишається також і під час випробувань і страждання», — сказав Папа, заохочуючи:
«Приходьмо до Ісуса, відаймо Йому наш час, зустрічаймося з Ним щодня на молитві, в довірливому та особистому діалозі, засвоюймо Його слово, відкриваймо без страху Його прощення, живімося Його Хлібом життя: тоді почуватимемося любленими та втішеними Ним».
Підсумовуючи, Папа підкреслив, що це сам Ісус, мало що не наполягаючи, просить нас про це. Тому ми повинні вчитися приходити до Нього. «І в той час, як під час літніх місяців шукатимемо трохи відпочинку від того, що обтяжує наше тіло, не забуваймо шукати справжнє полегшення у Господі. Нехай же нам у цьому допоможе Пречиста Діва Марія, наша мати, яка завжди піклується про нас, коли ми втомлені та обтяжені, й веде нас до Ісуса», — побажав Святіший Отець і розпочав молитву «Ангел Господній».