Отець Ремігій Рецлав SJ відповідає на коментарі протестантів щодо священиків, спасіння і Богородиці.
— Я священик Католицької Церкви. Я чернець. І я зустрів Бога Живого — Бога, який є моєю радістю. Він не є Богом суворим, який карає, — Він Бог, добрий до мене, невтомно милосердний, і вчить мене милосердя. Такий мій Бог. Такого Бога я пізнав і про такого Бога я навчаю. Якщо хтось із вас відійшов від Католицької Церкви і десь там зустрів Живого Бога, істинного, милосердного і доброго, то можу тільки сказати: мені шкода, що ви не зустріли Його у Католицькій Церкві, а чули якесь інше вчення. Натомість Бог — і таким є вчення Церкви — близький до людини. Від моменту, коли Бог став людиною, Він близький до людини. Він народився від Марії.
Щодо [отриманих раніше] коментарів, то я не буду вас переконувати. Але прошу, браття протестанти, не піддавайтеся антикатолицькій ідеології чи риториці, які атакують Церкву, — бо те, що ви кажете, це неправда.
По-перше, коли йдеться про благодать. Ми теж кажемо, у Католицькій Церкві, що спасіння дається задарма. Христос віддав за нас життя, і Він зробив для нас усе. Натомість ми підкреслюємо, що відповідь людини становить вимір віри. Що те, яким чином я відповім на спасіння, яке Бог мені дає, показує, яке я маю серце. Це не «теорія про серце». Ясна річ, Бог бачить серце і може статися, що вчинків не видно, а серце віддане Богу; але загалом то любов виражається в учинках. Як Христос за нас віддав життя і це виражається в цьому вчинку, так і наша відповідь — це діяльна відповідь. Любов — діяльна, і ми це підкреслюємо. Але спасіння дане задарма. Божа благодать, спасіння людини — ми це отримали ні за що, все зробив Христос. Цим є кожна сповідь: це наближення до Христа, який нас прощає. Він віддав за нас життя, і все дає задарма, Він робить це, бо любить нас.
По-друге, ви показуєте мені ролики про «навернених» священиків, які стали пасторами. Я знаю кільканадцятеро таких священиків, які полишили сутани в Католицькій Церкві і стали пасторами. І всі вони відійшли від священства у Церкві через жінку. Можна це називати «наверненням», якщо вони цього потребують, аби перетягувати людей до протестантів. Я радію, що є також і добрі пастори. Натомість в історії життя священиків, які відійшли — слава Богу, якщо вони справді навернулися і в якийсь момент також зустріли Живого Христа! — але вони відійшли з Церкви через гріх. Можливо, є інші. Я не знаю жодного священика, який перейшов до протестантів з іншої причини.
Далі, ви говорите про Марію: «ми не потребуємо іншого посередника, єдиний Посередник це Христос». Ви маєте рацію: Христос це єдиний Посередник, так говорить Святе Письмо; але водночас Святе Письмо показує, що Христос приходить до людини на землі через Марію. Ви не можете брати тільки один фрагмент зі Святого Письма, оминаючи все інше! Це так, якби ми сказали, що вегетаріанці не можуть причащатися, бо Христос сказав: «Це Моє Тіло». Але це тільки фрагментик, а водночас ми знаємо, що це — Хліб, в якому насправді є Христос, Його Тіло і Кров. Подібно і з Матір’ю Божою: Тіло Христа і Кров Христа — це тіло з Марії та кров із Марії. Кожний лікар знає, що можна робити переливання крові дитині безпосередньо від матері. Так відбувається й між Марією та Ісусом. Вона — посередниця, але не в порядку спасіння, бо у спасінні Христос зробив усе, Він — Бог. Натомість у прийнятті Христа Вона для нас посередниця, бо Бог так запланував. Христос міг прийти на землю, спустившись з висот. Він тоді не прийшов би з жінки, з Марії. Однак Святе Письмо показує, що Він прийшов через Неї.
Тому коли ми говоримо, що Марія для нас Посередниця, то не у спасінні, бо Христос — єдиний, який спасає. А от щоби прийняти Христа — Вона посередниця. Бог так запланував історію спасіння, і Святе Письмо це показує.
Будьмо братами у вірі! Кажу це до протестантів. Не піддавайтеся антикатолицькій риториці, тільки будьмо братами «в обидва боки». Бо, ділячись вірою, молячись разом, ми можемо одні одних збагачувати; але не критикуймо. Тому що ваші аргументи, які атакують Церкву, — неправдиві.
фінансово.
Щиро дякуємо!
