Літургійні читання на свято Господа нашого Ісуса Христа Верховного і Вічного Священника

Римо-католицький календар

Літургійні читання на свято Господа нашого Ісуса Христа Верховного і Вічного Священника (рік В)

Перше читання
Іс 6, 1-4, 8 

Читання з книги Пророка Ісаї.

Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа, що возсідав на високому і піднесеному престолі; поли Його риз наповнювали храм. Довкола Нього стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома — літав.
І кликали один до одного, кажучи: «Свят, Свят, Свят Господь Саваот; вся земля повна Його слави!» Підвалини порогу хитались від голосу того, хто волав, а дім наповнився димом.
Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого б Мені послати? Хто Нам піде?»
І сказав я: «Ось я, пошли мене!»

Слово Боже.

Або:
Євр 2, 10-18

Читання з Послання до євреїв.

Брати! Годилося, щоб Того, заради якого все і через якого все, хто привів багатьох синів до слави, — Того хто є Проводирем їхнього спасіння, удосконалити через страждання.
Адже і Той, хто освячує, і ті, які освячуються, — всі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами, кажучи: «Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед зібрання хвалитиму Тебе».
І ще: «Я надіятимусь на Нього». Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав».
А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Ісус подібним чином став їхнім спільником, аби своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві. Адже не ангелів Він приймає, але приймає потомків Авраама.
Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвященником у тому, що відноситься до Бога, для ублагання за
гріхи народу. Бо в чому сам постраждав, будучи випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 23(22), 1-3а. 3бв-4аб. 4вг-5аб. 5вг-6 (П.: пор. 1)

Господь — мій Пастир, всього маю вдосталь.
або: Господь мене випасає, нічого мені не бракує.

Господь — мій Пастир. Я не матиму недостатку. *
На зелених лугах Він дає мені відпочити,
веде мене на тихі води; *
мою душу Він обновляє. 

Веде мене праведності стежками *
ради Імені свого.
Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *
зла не злякаюсь, бо Ти зі мною. 

Твій жезл і Твій посох — *
вони мене втішають.
Переді мною трапезу Ти готуєш *
навпроти тих, які мене утискають. 

Ти намастив мою голову олією, *
переливається моя чаша.
Отож в усі дні життя мого †
доброта і милосердя супроводжувати мене будуть, *
і я на довгі дні поселюся в домі Господнім.

Спів перед Євангелієм
Єз 36, 25a. 26a  

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я окроплю вас чистою водою, і дам вам нове серце,
і вкладу у ваше нутро нового духа.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Єванегліє
Йн  17,1-2.9.14-26 

† Читання святого  Євангелія від Йоана.

Того часу Ісус підвів очі до неба і сказав: «Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоби Син прославив Тебе, так як Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої.
Я дав їм Твоє Слово, та світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від лукавого. Вони не від світу, як і Я не від світу.
Освяти їх в істині; Слово Твоє — то істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую себе, щоб і вони були освячені в істині».
Благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були одне, аби світ повірив, що Ти Мене послав. І Я славу, яку Ти Мені дав, дав їм — щоби були одне, як і Ми одне. Я в них, а Ти — в Мені, щоб були досконалі в єдності, аби
світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, так як і Мене полюбив.
Отче, ті, яких Ти Мені дав, — хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від заснування світу.
Отче праведний, і світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав; й оці пізнали, що Ти Мене послав. І Я явив їм Твоє Ім’я, і являтиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я — в них».

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Священник — живий міст між Богом і людиною(о. Кирило Лесько)