Кожна людина, яка приходить на світ – приходить з Волі Божої. Вона стає унікальною і неповторною подією у всесвіті, слід якої ніколи не загубиться, бо сягає у вічність.
Читаємо у Псалмі: «Ти виткав мене в утробі матері моєї» (Пс. 139, 13). Вже від зачаття чітко бачимо Божу руку у створенні нової людини, якою Він опікується настільки, що пораховано її волосся на голові (пор. Мт. 10, 30).
Так, життя кожної людини – священне і недоторкане, оскільки походить від Бога і Йому єдиному по праву належить. Навіть після гріхопадіння, Господь не полишає людину, яка спротивилась Його Святій Волі, але викупляє її, обтяжену гріхом і прокляттям, дорогоцінною кров’ю свого Єдинородного Сина Ісуса Христа (пор. 1 Пт. 4, 19).
«Вже від утроби матері моєї – Ти мій покровитель!» (Пс. 71, 6). Такими живими словами оспівується Божа Батьківська любов до своїх створінь.
Тому, кожен з нас має подякувати Господу Богу за дар життя, який ми отримали від Нього. Подякувати за ласку, що живемо, що створив нас з нічого і наділив нас високою гідністю бути Його образом і подобою. Господь вирізнив людину з поміж інших створінь, щоб вона віддзеркалювати Його Божество і Велич.
Застановімся на хвилину і пригадаймо собі, хто ми є, ким покликані до життя і з ким зустрінемось після закінчення земної мандрівки. Не марнуймо свого життя і завжди пам’ятаймо, що маємо дати Господу звіт за нього (Євр. 4, 13).
Нехай сьогодні кожен вознесе подяку Богу за дар свого життя, який отримали з Його любові, за те, що під Його охороною дожили до цього часу. Просімо Всевишнього оберегти всіх тих, чиєму життю зараз загрожує небезпека. Особливо згадаймо про дітей, які перебувають у лонах матерів, щоб Господь Бог захоронив їх і разом з нами удостоїв Свого Небесного Царства».