Це один із розпізнавальних знаків нас, християн. Однак о.Доліндо Руотоло застерігає, що ми часто припускаємося помилки, роблячи знак хреста.
У книжечці, присвяченій дітям, о.Доліндо присвятив чимало місця тому, як саме треба правильно робити знак хреста. У ньому бо не йдеться тільки про звичайний жест, але про щось набагато більше: знак хреста є молитвою, ввіренням себе Господу Богу.
Ось як пише о.Доліндо: «Коли робиш знак хреста, ти немовби стаєш перед Богом і кажеш Йому: мій Боже, подивися на мене. Я — католик, я був відкуплений найціннішою Кров’ю Ісуса Христа. Я позначений Його Хрестом. Боже, я — Твоя дитина. І знаю Тебе, бо називаю Тебе Твоїм ім’ям: Отця, Сина і Святого Духа».
Отець Доліндо підкреслює, що саме цей хрест насамперед самому Богові дозволяє розпізнати в нас християн, а нам — показати, що ми є і хочемо бути Його дітьми. Тому він дає конкретну вказівку: «Виконуй знак хреста добре та обережно, знаючи, що Ісус Христос, сам особисто, уважно на тебе дивиться».
Цей священик знав, як добрий Бог нас любить, як прагне нашого добра і радіє кожному знакові нашої відданості та прив’язаності. Найпростіший знак, яким ми, як християни, можемо Йому ввіритися, є саме молитва знаком хреста. Виконувати його необережно може бути великою помилкою.