Відновлення структур, суспільства й мурів розпочинається з внутрішньої віднови особистості, наголосив під час зустрічі з журналістами архієпископ Ренато Боккардо. Владика очолив головну відпустову Святу Месу у всеукраїнському санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві.
Читайте інтерв’ю з архієпископом Ренато Боккардо
Під час прес‑конференції на запитання журналістів щодо ймовірного візиту Святішого Отця в Україну архієпископ відповів:
— За словами Папи, кожна подорож з Аргентини до Рима була для нього покутою. Закінчилася певна епоха, говорили ми після його вибору на Апостольський Престол. Адже Йоан Павло ІІ як Папа відбув 103 подорожі; Бенедикт XVI також продовжив цю традицію. Однак Папа Франциск із часом відкрив важливість присутності Наступника Петра у помісних Церквах і пунктуально почав подорожувати. Вважаю, що надії втрачати не можна. Але Папа — один, він отримує багато запрошень із різних куточків світу.
Читайте також: Проповідь архієпископа Ренато Боккардо під час урочистості у Бердичеві
«Цей санкуарій, побожність, яку виявляють люди до Марії — це важливі складові духовної спадщини цієї країни і в релігійному, і в культурному вимірі. Віра християн живиться лімфою Євангелія. Воно пропонує конкретне бачення людини і суспільства», — сказав архієпископ Ренато, висловлюючись стосовно християнського потенціалу України в контексті конкуренції з новітніми філософськими школами та масовою культурою. «З перспективи Євангелія християни дивляться на світ. Віруючі люди можуть вносити в суспільство ідеї Євангелія, вкладати свою лепту в розбудову суспільного життя, будування справедливості, солідарності та миру. Християнське життя — це щоденний виклик. Тому важливо, аби зрілі християни брали участь у різних сферах життя держави. Наші міста таким чином духовно збагачуватимуться», — вів далі він.
Читайте також: Нехай нашу молитву почують в окопах, — нічне чування у Бердичеві
Дієцезія Сполето‑Норчія, єпископом якої є владика Ренато, досі оговтується від наслідків нищівного землетрусу, що стався восени 2016‑го року. Тому владика може легко зрозуміти й наших пастирів, яким також доводиться відновлювати церковні структури і святині людських душ.
— На щастя обійшлося без людських жертв. Були дуже значні руйнування будинків і храмів. 362 святині моєї дієцезії настільки зруйновані, що їх вже не вдасться відновити. Понад 5 000 осіб були змушені залишити свої оселі. Тут в Україні слід передусім говорити про ідеологічні знищення. Але обидва наші народи стоять перед викликом: відбудувати Церкву. Я часто повторюю людям: аби відбудувати зовнішнє потрібно насправді небагато, слід зробити все можливе, щоби відновити відновити людину. Нас єднає те саме завдання: відновити людину зсередини, знову відкрити для себе головні принципи, фундамент нашого буття — почуття правди, краси, солідарності, справедливості, пробачення. Якщо нам вдасться повернути людині її первісну красу, ми зможемо відновити все. Це важливий виклик, якого не можна занедбати. (…) Ми не можемо собі дозволити втратити надію чи втомитися. Християни мають що запропонувати світові, а навіть нехристиянам.
Читайте також: «Україна повинна триматися двома руками за ружанєц»
фінансово.
Щиро дякуємо!
