«Ось я» як протиставлення до «я сховався»: такою була тема роздумів Папи Франциска, якими він поділився з паломниками на площі святого Петра у Ватикані з нагоди урочистості Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.
Найбільшим підступом, який диявол влив у серце людини, є недовіра до Бога. Марія ж перемогла його cвоїм «так». Про це роздумував Святіший Отець перед молитвою «Ангел Господній» в суботу, 8 грудня 2018 року, повідомляє Vatican News.
У світлі літургійних читань урочистості Непорочного Зачаття Папа Франциск звернув на альтернативу між «ні», сказаному Богові на зорі творіння, і «так» Марії під час Благовіщення.
Бог шукає людину
«В обох читаннях, — звернув увагу Папа, — Бог шукає людину. Але в першому випадку Він приходить до Адама після гріхопадіння й питає: “Де ти?”, на що той відповідає: “Я сховався”. А в другому йде до Марії безгрішної, й Вона відповідає: “Ось я, слугиня Господня”».
Як зауважив Святіший Отець, це “ось я” є протилежністю до “я сховався”. Перші слова «відкривають на Бога», а гріх «замикає, ізолює, провадить до самотності з собою самим».
Від горизонтального до вертикального cпрямування
Наступник святого Петра підкреслив: сказане Дівою «ось я» — це ключове слово життя, яке позначає «перехід від горизонтального життя, зосередженого на собі та на власних проблемах, до вертикального життя, спрямованого до Бога». Це означає «бути готовими перед Господом», а також є «ліками від егоїзму, протиотрутою від невдоволеного життя, якому постійно чогось бракує».
«Ось я — це засіб від старіння гріха, терапія, щоби всередині завжди залишатися молодими. Ось я означає вірити, що Бог вартує більше, ніж моє я. Це означає робити ставку на Господа, бувши слухняним до Його несподіванок Тому сказати Йому: “Ось я” — це найбільша прослава, яку можемо Йому запропонувати зі свого боку», — сказав Папа, запитуючи: «Чому б не розпочинати день саме так, зі словами: Ось я, Господи?»
За Твоїм словом, а не моїм
Далі Святіший Отець звернув увагу на те, що Марія додає: «Нехай зі мною станеться за Твоїм словом». Не так, як я хочу, але як Ти. Вона не «ставить обмежень» Богові, мовляв: «трішки посвячуся, все швидко зроблю, а тоді займатимуся чим хочу». Вона «любить Господа не лише тоді, коли Їй це підходить», але живе, «довірившись Богові в усьому та на все».
«Ось у чому таємниця життя. Все може той, хто в усьому покладається на Бога. Але Господь, дорогі брати й сестри, страждає, коли відповідаємо Йому як Адам: “я злякався і сховався”. Бог — це Батько, Він найніжніший між батьками та прагне довіри своїх дітей. Натомість, як же часто ми підозрюємо Його, ставимося з підозрою до Бога! Думаємо, що Він може послати нам якесь випробування, позбавити свободи, покинути нас. Але ж це — великий обман, це первісна спокуса, диявольська спокуса: навіяти недовіру до Бога», — сказав Папа, вказуючи на те, що Марія перемогла цю першу спокусу своїм «Ось я».
Уповання до кінця
Однак, як зауважив у цьому контексті Наступник святого Петра, це не означало, що життя Богородиці було легким. Перебування з Богом не є «магічним розв’язанням» усіх проблем, на що євангельський уривок вказує словами про те, що «відійшов від Неї ангел». Він залишив Її у важкій ситуації, адже відразу почалися проблеми: вистачить згадати неврегульований статус материнства, сумніви святого Йосифа, зміну життєвих планів…
«Але перед лицем проблем Марія уповає на Бога. Ангел залишив Її, але Вона вірить, що з Нею, в Ній залишився Бог. І ввіряється. Довіряє Богові. Вона впевнена, що з Господом все буде добре, хоч і в неочікуваний спосіб. Ось приклад мудрої поведінки: жити не в залежності від проблем, бо коли скінчиться одна, то прийде наступна; але уповаючи на Бога, кожного дня ввіряючись Йому: ось я!» — сказав Папа, закликавши: «Просімо благодаті у Непорочної жити саме так».
Алжирські мученики — заохочення будувати світ братерства
Після молитви «Ангел Господній» Святіший Отець скерував свою думку до Орана в Алжирі, де цього дня відбувалася беатифікація мучеників П’єра Клавера та вісімнадцяти співтоваришів, убитих з ненависті до віри.
«Ці мученики нашого часу були вірними благовісниками Євангелія, смиренними будівничими миру та героїчними свідками християнської любові: єпископ, священики, черниці, ченці й миряни. Їхнє мужнє свідчення є джерелом надії для алжирської католицької спільноти та засівом діалогу для всього суспільства. Нехай же ця беатифікація стане для всіх спонукою спільно будувати світ братерства та солідарності», — побажав Святіший Отець, закликавши паломників привітати нових блаженних оплесками.
фінансово.
Щиро дякуємо!
