Папа Лев XIV здійснив візит до базиліки св.Павла за мурами — однієї з чотирьох Папських базилік Рима. Саме з проповіді Павла почалася християнська спільнота у Вічному місті.
На початку свого понтифікату Папа ввірив своє служіння тому, чию апостольську ревність покликаний наслідувати як єпископ Римської Церкви, пише Vatican News.
Бог нас любить, і в цьому простий і єдиний корінь кожної місії, включаючи також і місію Наступника св.Петра. На цьому наголосив Папа Лев XIV, відвідуючи у вівторок 20 травня 2025 року Папську базиліку св.Павла за мурами. На початку свого служіння новообраний Наступник св.Петра прибув до місця поховання Апостола народів, підтверджуючи нерозривний зв’язок між обома Христовими свідками, які стали стовпами Римської Церкви.
У світлі листа Апостола до Церкви Рима
Коли Святіший Отець прибув на площу біля храму, його зустріли абат Донато Ольярі, настоятель місцевої бенедиктинської спільноти, й кардинал Джеймс Майкл Гарві, архіпресвітер базиліки. Процесійна хода, в якій взяли участь бенедиктинці, Святими Дверима увійшла в базиліку. Лев XIV зійшов до гробниці св.Павла, розміщеної перед головним престолом. Певний час він провів на молитві, потім прийшов на призначене місце в апсиді й розпочав Літургію Слова. Після читання уривка з Послання до римлян Лев XIV звернувся до присутніх із короткою проповіддю.
Святіший Отець зазначив, що в цьому уривку головне послання обертається навколо трьох слів: благодать, віра і справедливість.
Благодать покликання
Папа вказав слова св.Павла про «благодать покликання», визнаючи таким чином, що «його зустріч із Христом і його служіння пов’язані з любов’ю, з якою Бог його випередив, покликавши до нового життя ще тоді, коли він був далеким від Євангелія та переслідував Церкву». Схожий досвід, зауважив проповідник, описує і св.Августин. «Корінням кожного покликання є Бог: Його милосердя, Його доброта, великодушна як доброта матері, яка природно годує дитя через своє тіло, коли воно ще неспроможне харчуватися самостійно», — сказав Святіший Отець, цитуючи Августина.

Послух віри
В цьому ж уривку св.Павло говорить про послух віри, також і в цьому випадку посилаючись на свій досвід. «Господь, явившись йому на дорозі до Дамаска, не позбавив його свободи, але залишив можливість вибору, послуху, який є плодом зусиль, внутрішньої та зовнішньої боротьби, яку він погодився пройти, — сказав Папа. — Спасіння приходить не через чари, а через таємницю благодаті й віри, випереджувальної любові Бога та довірливого й вільного прийняття з боку людини».
Сила віри, що виправдовує
Святіший Отець заохотив: дякуючи Господеві за покликання, яким Він перемінив життя Савла, просити про те, щоб і ми вміли відповідати на Його запрошення, вміти «плекати й поширювати Його любов, стаючи ближніми одні для одних», в тому самому змаганні, що «після зустрічі з Христом спонукало колишнього переслідувача стати “всім для всіх”, аж до мучеництва». «Таким чином, для нас, як і для нього, у немічності тіла об’являється могутність віри в Бога, що виправдовує», — зазначив Папа. Вказавши, що ця базиліка здавна віддана опіці бенедиктинської спільноти, він згадав про постійні заклики святого Бенедикта до братньої любові й гостинності.

З джерела любові
«Але завершити я хотів би, навівши слова, з якими через понад тисячу років інший Бенедикт — папа Бенедикт XVI — звертався до молоді». Лев XIV процитував проповідь свого попередника під час чування з молоддю в Мадриді:
«Дорогі друзі, Бог нас любить. Це велика істина нашого життя, яка надає сенс усьому іншому […]. У витоках нашого існування лежить задум Божої любові», а віра веде нас до того, щоб «відкрити наші серця на цю таємницю любові й жити як ті, хто визнають себе любленими Богом».
«У цьому — простий і єдиний корінь кожної місії, також і моєї як наступника св.Петра та спадкоємця апостольської ревності св.Павла. Нехай же Господь дасть мені благодать вірно відповісти на Його поклик», — підсумував Святіший Отець Лев XIV.