«Не бійся!»

Роздуми над Першим читанням на четвер ІІ тижня Адвенту

Я – Господь, твій Бог,
Я держу тебе за правицю,
Я тобі говорю:
«Не бійся, Я тобі допомагаю.
Не бійся, черв’ячку Якове,
люди Ізраїля!
Я тобі допомагаю», – говорить Господь,
Святий Ізраїля, твій Викупитель.
Я тебе зроблю молотаркою гострою,
новою, з подвійними зубами.
Топтатимеш і трощитимеш гори,
пагорби обернеш у дрібну полову.
Ти пересієш їх;
вітер їх буде розносити, буря буде їх розсівати.
Ти ж Господом будеш веселитись,
Святим Ізраїля хвалитимешся.
Злиденні та вбогі шукають води, та її немає.
Язик у них від спраги висихає.
Я, Господь, їх вислухаю,
Я, Бог Ізраїля, їх не покину.
На лисих горах Я відкрию ріки,
серед долин – джерела.
Я зроблю озером пустиню,
а суху землю – водними джерелами.
Я засаджу пустиню кедром,
акацією, миртом та оливкою.
Я посаджу в степу кипариса,
явора та сосну разом,
щоб вони бачили й знали,
вважали й зрозуміли всі разом,
що то рука Господня це вчинила,
Святий Ізраїля створив те.
Іс 41,13-20

Ціле читання являє собою пряму мову Господа з часто вживаним займенником «Я». Бог промовляє до Ізраїля — втомленого вигнанця, — обіцяючи свій прихід і підтримку. Розсіяний народ стане надпотужною зброєю проти твердих скель. І розвеселиться. Пророк натякає на чудеса, здійснені під час виходу, коли вода потекла зі скелі і напоїла Ізраїль, який виходив до вільної землі. Господь зробить навіть більше від тих чудес, бо пустеля перетвориться на багатий сад.

Різдво наближається. Наближається Бог таких чудес, Бог життя. «Не бійся, Я тобі допомагаю!»

Господи, наповни моє серце миром з Твоєї присутності! Нехай Твій прихід допомагає мені виходити з країни темряви до свободи!

Патрик Оліх OFM