4-6 січня 1964 року відбулася перша в історії подорож Наступника св. Петра на батьківщину Господа Ісуса Христа. Цим візитом папа Павло VI розпочав епоху Апостольських подорожей світом.
Папа Павло відправився у Святу Землю в самий розпал Другого Ватиканського Собору, щоб помолитися там, звідки пішло поширюватися світом християнське послання. Першим пунктом його паломництва до «колиски християнства» був Оман. Там папу прийняв йорданський король Хусейн бен Талал, який тоді звершував владу над територією Західного берега Йордану та Східного Єрусалима, пише Vatican News.
«Наш візит має духовний характер. Це скромне паломництво до сакральних місць, які зробило святими народження, страждання і смерть Ісуса Христа, а також Його славне воскресіння і вознесіння. У кожному з цих шанованих санктуаріїв ми будемо молитися про мир, який Ісус залишив своїм учням, про мир, якого світ дати не може, але який є плодом виконання Його заповіді: любіть одне одного, як Я вас полюбив», — сказав папа до монарха.
Понтифік відвідав узбережжя річки Йордан, дім Лазаря у Віфанії, після чого подався до Єрусалима, де відслужив Євхаристію в базиліці Гробу Господнього. «Зараз потрібно, щоб наш розум пробудився. Усвідомимо ж, із щирим жалем, усі наші гріхи, гріхи наших батьків, гріхи минулої історії, наших часів, гріхи світу, в якому ми живемо», — закликав він біля місця поховання Ісуса.
Наступного дня, на Оливній горі, Павло VI зустрівся з Патріархом Константинопольським Афінагором. Їхня спільна молитва латинською та грецькою мовами стала першим кроком до взаємного зняття екскомуніки, яка ділила християнський світ від 1054 року.
5 січня 1964 року Святіший Отець відвідав єврейську частину Єрусалима і зустрівся з ізраїльською владою, яку запевнив у молитві за єврейський народ, «чию роль у релігійній історії людства неможливо забути».
У рамках паломництва папа Павло VI побував у Назареті, відвідав Галілейське море, Капернаум, гору Блаженств і гору Табор, після чого повернувся до Єрусалима, де нагадав про внесок Пія ХІІ у врятуванні великого числа євреїв у роки Другої світової війни.
В урочистість Богоявлення папа правив Святу Месу у Віфлеємі, закликаючи до миру у світі та єдності між християнами. Він знову зустрівся з Патріархом Афінагором і католицькою спільнотою Єрусалима, після чого повернувся в Оман, звідки вилетів до Рима.
Повернувшись до Ватикану, Павло VI сказав: «Моя подорож була не тільки одинарним духовним фактом, але стала подією, яка може мати велике історичне значення. Це ланка, яка єднає багатовікову традицію; можливо, це початок нових подій, які зможуть бути великими й корисними для Церкви і для людства».
фінансово.
Щиро дякуємо!
