Коли виникли лікарні й що в них спільного з християнством?

Небагато є слів, які викликають більший острах, ніж «іти до лікарні». Від цієї фрази перед очима постають картинки про операції, боротьбу з хворобами, думка, що як туди потрапиш, то можеш не повернутися…

Достатньо, однак, сягнути коренів слова «шпиталь», щоб дати пацієнтові більше почуття надії.

Наше «шпиталь» чи «госпіталь» походять із латинських коренів, через польське «szpital» та англійське «hospital». А воно походить від латинського «hospitality» — гостинність. У латинській мові це теж подібне: hospitale – hospitium.

Особливу мотивацію для гостинності становить християнська любов до ближнього.

Християнські шпиталі?

Вочевидь були «шпиталі» й до народження Христа, зокрема в Греції, Ірландії, Мексиці або Індії. Але саме у християнські часи перші доми, в яких завданням була турбота про хворих, відкривалося з огляду на Євангеліє. Зрештою, Христос Господь же сказав апостолам, щоби зцілювали хворих.

Християни почувалися зобов’язаними до гостинності. Святий Павло повчав римлян, щоби приймали незнайомих із любов’ю. Особливо ж єпископи повинні бути відкривати свої домівки для подорожніх — чи ті були християнами, чи ні. Дехто з єпископів були до того ж лікарями, тому могли надати хворим потрібну опіку.

Як пише Католицька енциклопедія, від самого початку Церкви діяла добре організована система опіки при різних видах страждань, але вона була з необхідності обмежена і залежна від приватних зусиль так довго, доки християни корилися наказам ворожої до них держави.

Після навернення імператора Константина й легалізації християнства число послідовників Христа швидко збільшилося. Водночас нові економічні умови призвели до збільшення вбогості. Щоб відповісти на ці виклики, потрібний був уже інший вид організації, а це — згідно із загальною тенденцією надавати інституціонального характеру будь-якій праці заради спільного блага — привело до організації та заснування шпиталів.

Шпиталі при храмах

На християнському Сході місця, де опікувалися подорожніми, дістали назву xenodochia — зі старогрецького виразу «місце для сторонніх», чужих. Зрештою, однак, виявилося, що ця назва не така приваблива, як «гостинне місце» — hospital.

У Середньовіччі лікарні переживали злети і падіння, але християнську традицію опіки над хворими підтримували дієцезії. Була така вимога в Церкві, щоби шпиталі організовувати при кафедральних соборах або чернечих згромадженнях (наприклад, у бенедиктинців). З часом деякі братства та ордени (наприклад, алексіан чи боніфратрів) стали спеціально засновувати задля служіння хворим.

У часи Хрестових походів лицарські ордени, такі як Орден святого Йоана, відкривали шпиталі для паломників у Святій Землі.

Отож, може, нічого дивного, що Папа Франциск посилається на Церкву як «польовий госпіталь» для душ і захотів, щоб біля площі св.Петра відкрили медпункт для безпритульних. Така практика поєднувати опіку над душею й тілом сягає самих коренів Церкви.

Переклад CREDO за: Джон Бурґер, Aleteia