Дорога самотності й болю Божого Сина сьогодні продовжується в обличчях стражденних і відкинутих. На цьому наголосив Святіший Отець, промовляючи до 400 тисяч юнаків і дівчат на завершення молебню Хресної Дороги. Папа заохотив наслідувати Марію, Її стояння під хрестом.
«Дорога Ісуса на Голготу — це дорога страждання й самотності, яка триває і в наші дні. Він іде та страждає в багатьох обличчях, які страждають через вдоволену та знеболювальну байдужість нашого суспільства, яке споживає і споживається, яке ігнорує та самоігнорується у болі своїх братів. Також і ми, Твої друзі, Господи, піддаємося апатії та нерухомості. Чимало разів конформізм переміг нас і паралізував. Було важко розпізнати Тебе в стражденному ближньому: ми відвертали погляд, щоб не бачити, ми шукати притулку в галасі, щоб не чути, ми затуляли рота, щоби не кричати».
Це слова Папи Франциска на завершення молебню Хресної Дороги з молоддю, що відбулася на набережній Сінта Костера увечері 25 січня 2019 року. Святіший Отець побудував проповідь у формі молитви. На молитовний захід зібралося 400 тисяч юнаків і дівчат, які молилися, серед іншого, за єдність між християнами, за мир, за мігрантів і біженців, за збереження нашого спільного дому, повідомляє Vatican News.
Фото: Antonio Spadaro SJ
Наша спокуса та відповідь Бога
Святіший Отець від імені нас усіх визнав, що спокуса «завжди та сама», адже простіше бути друзями в перемозі та славі, легше бути ближнім до того, «кого вважають популярним і переможним». Як же легко ми піддаємося культурі цькування й залякування…
«Але не так це в Тебе, о Господи: на хресті Ти ототожнився з кожним стражданням, з усіма тими, хто почувається забутим. Але не так це в Тебе, о Господи, бо Ти хотів обійняти всіх тих, кого ми часто вважаємо негідними обіймів, ласки, благословення; чи ще гірше, навіть не помічаємо, що вони перебувають у потребі, ігноруємо їх», — сказав Папа.
Хресна дорога триває…
«Отче, сьогодні хресна дорога Твого Сина продовжується у приглушеному крикові дітей, яким не дають народитися і в багатьох інших, яким заперечують право на дитинство, на сім’ю, на освіту; в дітях, які не мають змоги гратися, співати, мріяти», — говорив далі Глава Церкви. У цьому контексті він згадав і жінок, чию гідність не шанують, молодь, яка не бачить майбутнього через брак освіти і праці, тугу «молодих облич», що потрапляють у тенета експлуатації, злочинності й зловживань, чи, поглинуті «спіраллю смерті» наркотиків, алкоголізму, проституції та торгівлі людьми, «позбавлені не лише майбутнього, але й теперішнього».
Хресна дорога, за словами Святішого Отця, продовжується в «насуплених обличчях юнаків і дівчат, які втратили здатність мріяти, творити і винаходити», піддавшись одному з «найпоширеніших наркотиків нашого часу» — конформізмові. Продовжується в «прихованому болю» відкинутих убогих, яких також обвинувачують в усіх суспільних лихах, в самотності часто покинутих і викинутих немов непотріб літніх людях. В автохтонних народах, яких позбавляють землі, коріння та культури…
«Отче, хресна дорога Твого Сина продовжується у воланні нашої матері-землі, до глибини пораненої забрудненням повітря, безплідністю своїх полів, засміченням вод, яку бачимо розтоптаною зневагою та безумним споживанням, що виходить за межі будь-яких розумних рамок. Продовжується у суспільстві, яке втратило вміння плакати й зворушуватися перед обличчям болю. Так, Отче, Ісус і далі прямує нею, бере на себе тягар і страждає в усіх цих обличчях, в той час як байдужий світ довершує трагедію своєї легковажності серед жахливого цинізму», — наголосив Папа.
Фото: Antonio Spadaro SJ
Наша відповідь за прикладом Марії
У цьому контексті Святіший Отець запитує: «А ми, о Господи, що чинимо? Як реагуємо на Ісуса, який страждає, прямує вперед, емігрує в обличчях багатьох наших друзів, багатьох незнайомих, яких ми навчилися робити невидимими?» Чи допомагаємо нести хрест, стаючи будівничими миру й братерства? Чи маємо сміливість залишатися під хрестом, як Діва Марія?
«Споглядаємо Марію, сильну жінку. Від Неї хочемо навчитися залишатися стояти під хрестом. З Її рішучістю та мужністю, без втікання й міражів. Вона зуміла супроводжувати біль свого і Твого Сина; підтримувати Його поглядом і захищати серцем. Біль, який Вона вистраждала, але який не зламав Її. Вона була сильною жінкою “так”, яка підтримує і супроводить, захищає та обіймає. Вона — великий страж надії», — сказав Папа, додаючи:
«Також і ми, Отче, хочемо бути Церквою, яка підтримує та супроводить, яка вміє сказати: ось я!, в житті та хрестах багатьох Христових облич, що прямують вперед поруч із нами». А тому, від Марії вчимося казати «так» перед обличчям різних викликів.
«Навчи нас, Господи, стояти в ногах хреста, в підніжжі хрестів. Відкрий цього вечора наші очі, наше серце, визволи нас від паралічу та розгубленості, від страху та відчаю. Отче, навчи нас казати: ось я разом з Твоїм Сином, разом з Марією та багатьма улюбленими учнями, які прагнуть прийняти Твоє царство до свого серця. Амінь», — підсумував Святіший Отець.
Короткий відеопідсумок учорашнього дня в Панамі:
фінансово.
Щиро дякуємо!
