Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ІІ тижня Великого Посту
Ізраїль любив Йосифа більше, ніж усіх своїх синів, бо він народився за його старості, і справив йому квітчасту одежу. Брати ж його, бачивши, що батько любить його більше, ніж усіх братів, зненавиділи його, тож і не спроможні були з ним мирно розмовляти.
Пішли його брати пасти вівці свого батька в Сихем.
А Ізраїль сказав до Йосифа: «Чи не пасуть твої брати вівці в Сихемі? Йди лишень, я й тебе пошлю до них».
І пішов Йосиф за своїми братами й знайшов їх у Датані. Вони ж угледіли його здаля і, поки він до них наблизився, змовилися на нього, щоб його вбити.
Тож казали один до одного: «Он іде той повелитель снів! Ходімо та й убиймо його та й вкиньмо його в якусь яму і скажемо: Лютий звір пожер його. Тоді побачимо, що буде з його снів».
Почув це Рувим і намагався врятувати його з їхніх рук, сказавши: «Не позбавляймо його життя». Далі Рувим сказав до них: «Не проливайте крові, вкиньте його в ту яму, що в пустині, але руки на нього не накладайте». Це він сказав, бажаючи врятувати його з їхніх рук і повернути його батькові.
І коли Йосиф прийшов до братів, вони здерли з нього квітчасту одежу, що була на ньому, взяли його та й вкинули в яму, яма ж була порожня, води не було в ній. І посідали вони їсти. Коли ж підвели свої очі, бачать – аж ось іде караван ізмаїльтян з Гілеаду, а верблюди їхні несуть бурштин, бальзам та ладан; ідуть і везуть усе те в Єгипет.
Тоді каже Юда до своїх братів: «Що нам з того, що вб’ємо нашого брата й прикриємо його кров? Краще продаймо його ізмаїльтянам, рука ж наша нехай не буде на ньому, бо він наш брат, наше тіло». І послухали його брати.
Ішли ж мимо мідіянські купці, а вони витягнули Йосифа з ями та й продали ізмаїльтянам за двадцять срібняків; а ті повезли його в Єгипет.
Бут 37,3-4.12-13а.17б-28
Історія Йосифа, «повелителя снів», як його називають брати. Пророчі видіння майбутнього не сприймаються найріднішими, їм ці сни непотрібні, краще їх знищити, разом із мрійником. Тут є земне життя, плановане майбутнє, що залежить від нас. «І давайте без фантазій»…
Божа людина має мрії, вона вірить у Божі мрії щодо людей загалом і конкретних людей зокрема. Вони можуть багатьом здаватися маревом й нісенітницею. Але не для Йосифів, обраних Господом для продовження історії спасіння.
Про що мрію? Вірю в Божу мрію?
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
