Цими днями політичні й церковні лідери Південного Судану взяли участь у реколекціях у Ватикані. Звертаючись до них, Святіший Отець закликав їх перебувати в присутності Бога, щоб усвідомити свою відповідальність за будування миру в країні.
На завершення зустрічі, серед загального зворушення, Папа наблизився до кожного з політичних лідерів країни, поцілувавши їм ноги, повідомляє Vatican News.
Реколекції для суданців
У четвер, 11 квітня 2019 р., Папа Франциск виголосив реколекційну проповідь наприкінці дводенних духовних вправ для політичних і церковних лідерів Південного Судану, що відбулися в Домі святої Марти у Ватикані.
Папа погодився х провести на прохання глави Англіканської спільноти, архієпискпа Кентерберійського Джастіна Велбі. У реколекціях взяли участь Президент і четверо віце-президентів, які, згідно з «Відновленим договором щодо вирішення конфлікту в Південному Судані», приступлять до виконання своїх обов’язків 12 травня цього року, а також вісім членів Ради Церков Південного Судану.
«Цей екуменічний і одночасно дипломатичний захід, — зазначив в.о. директора Ватиканського прес-центру Алессандро Джізотті, — організовано за взаємною згодою Секретаріату Держави-міста Ватикан та Бюро архієпископа Кентерберійського для того, щоби з боку Церкви надати корисну нагоду для роздумів і молитви, а також для зустрічі й примирення тим, хто тепер несе місію та відповідальність трудитися задля майбутнього миру й процвітання народу в Південному Судані».
На завершення реколекцій до їх учасників звернувся з промовою Святіший Отець. Кожен з них отримав у подарунок Біблію з написом: «Шукай того, що об’єднує. Долай те, що розділяє».
Мир — перший дар Господа й перший обов’язок провідників країни
Папа Франциск розпочав свою промову словами «Мир вам!» (Йн 20,19), якими воскреслий Христос звернувся до своїх учнів «після болісних страждань і після перемоги над смертю».
«Нехай ці слова, — наголосив Святіший Отець, — лунають у світлиці цього дому, подібно до слів Учителя, щоби кожен міг отримати нову силу для того, щоб сприяти розвиткові вашої молодої країни і, подібно до вогню П’ятдесятниці, який зійшов на молоду християнську спільноту, нехай засяє нове світло надії для всього південно-суданського народу».
Мир, за словами Наступника святого Петра, — це перший дар, який нам приніс Господь, і перший обов’язок, який повинні сповняти провідники країн, бо мир є «основною умовою для дотримання прав кожної людини та цілісного розвитку всього народу».
Перебувати перед Богом, щоб пізнавати Його волю
Наступник святого Петра вказав на особливість і унікальність їхньої зустрічі, що відбувається не в рамках дипломатичної чи екуменічної зустрічі, а в контексті духовних вправ, основна мета яких — разом «перебувати перед Богом і пізнавати Його волю» та усвідомлювати відповідальність за народ. Папа підкреслив, що політичні й релігійні провідники покликані докладати всіх зусиль до будування миру та спільного добра для свого народу, а особливо для найбільш потребуючих, які «маленькі в очах світу, але цінні в Божих очах».
Погляд Христа, який кличе, прощає й довіряє місію
Кожні реколекції, за словами Папи, повинні спонукати людину відчути на собі погляд Христа — «єдиного, хто здатен побачити в нас правду і в повноті провадити нас до неї». Папа запросив учасників реколекцій замислитися над трьома уривками з Євангелія, в яких святий апостол Петро зустрічається з поглядом Христа. Вперше це відбулося під час його покликання, коли погляд Христа викликав у нього захоплення й готовність до особливої місії. Потім Петро відчув на собі погляд Господа після того, як тричі зрікся Його: погляд Христа, якого вели на муки, викликає в ньому болюче, але цілюще розкаяння, спонукаючи до навернення. І після воскресіння Христос утретє зупиняє свій погляд на Петрі, просить його підтвердити свою любов і знову довіряє йому місію пастиря для своєї пастви.
Папа Франциск зазначив, що, подібно до святого Петра, нас також покликано до життя у вірі й кожен з нас скоїв більші чи менші гріхи, але Господь завжди прощає тим, хто кається, і завжди відновлює свою довіру, просячи й надалі повністю віддаватися служінню своєму людові. Він додав, що потрібно «відчувати на собі погляд Христа», запитуючи себе про те, до чого Він нас кличе та яке завдання доручає нам задля блага нашого народу, який не є нашою власністю, а належить Богові, — а «ми самі є його частиною, однак маємо відповідальність і особливу місію йому служити».
Заклик до миру
Папа Франциск висловив духовну близькість із народом Південного Судану, який з надією дивиться на урядовців своєї країни, що беруть участь у духовних вправах у Ватикані. Згадуючи всіх, хто постраждав від війни, Святіший Отець зазначив, що постійно молиться за мир у країні й закликав людей доброї волі докладати до цього всіх зусиль. «Дорогі брати й сестри, — наголосив він, — мир — можливий! Я ніколи не втомлюся повторювати, що мир можливий. Але цей великий Божий дар, одночасно, є найвищим обов’язком керівництва стосовно свого народу». Святіший Отець закликав присутніх «бути будівничими миру в дусі братерства й солідарності» з усім народом, шукати те, що об’єднує та долати те, що розділяє. «Всім серцем надіюся, що ворожість, нарешті, зникне, що буде поважатись перемир’я, що буде подолано політичні й етнічні поділи та настане довготривалий мир задля добра всіх громадян, які мріють про те, аби починати будувати країну»
Папа вказав на цінний внесок християнських спільнот та різних ініціатив «Ради Церков Південного Судану», спрямованих на примирення, зміцнення миру, допомогу бідним і відкинутим.
Молитва і жест миру
Святіший Отець завершив свою промову молитвою про мир, просячи Бога торкнутися людських сердець силою Святого Духа, щоб «вороги відкрилися на діалог, супротивники потиснули один одному руки та щоб народи зустрілися в порозумінні».
Після молитви, звертаючись експромтом до присутніх політичних лідерів Південного Судану, які у вересні минулого року підписали «Відновлений договір щодо вирішення конфлікту в Південному Судані», Святіший Отець сказав: «Як брат, прошу вас, зберігайте мир! Не зупиняймося! Буде багато проблем, але не треба боятися. Потрібно прямувати вперед, вирішувати проблеми. Ви розпочали процес. Нехай же він досягне своєї мети! Між вами траплятимуться протистояння, але вони не повинні виходити за межі кабінетів. Перед народом ви повинні триматися заруки. Таким чином, із простих громадян ви станете “Батьками Нації”. Дозвольте мені просити про це від щирого серця, з глибини душі».
Промовивши ці слова, Святіший Отець, серед загального зворушення, всупереч протоколам, наблизився до Президента Південного Судану Салви Киїра Маярдіта, став навколішки і поцілував йому ноги, повторивши цей жест із віце-президентами.