Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 12 травня
Неділя мироносиць нагадує нам про віру жінок, які прийшли до гробу Ісуса і мали відвагу прийняти новину про воскресіння. Ця оповідь допомагає нам зустрітися в мирі зі своїм минулим. Євангеліє каже нам, що камінь, який закривав вхід до гробу, вже було відвалено. Цей камінь може означати і наше минуле життя. Зазирнути назад, у власне минуле, і проаналізувати час, який вже минув, — важко і болісно. Може, інколи навіть не варто — бо навіщо?
Ми любимо намагатися зрозуміти помилки минулого, натомість краще цього не робити. А навіть… було б краще, якби ми зробили з них висновки і не повторювали їх більше. Але… мудріше взагалі їх не робити. А нам не виходить, бо це важко… Який хаос! Скільки думок крутиться в голові, коли ми міркуємо про минуле, повне помилок, провин, неправильних оцінок, необачних рішень. А життя йде, і ми марнуємо час, коли йдемо вперед, думаючи про все минуле.
Зрештою, навіть у мить, коли ми вирішимо зазирнути в гріб нашого минулого життя, раптом усвідомлюємо собі, що найважче — перечитати все минуле по-новому. Ось ми й питаємося: хто нам допоможе? Хто нам відкотить камінь від входу до гробу? — те саме питали себе і жінки.
Ти можеш так і стояти, глибоко розмірковуючи над усіма найкращими теоріями про власне минуле. Але якщо ти ще не знайшов спосіб відкотити камінь від гробу, яким є твоє життя, це не допоможе. Не допоможе також йти з опущеною головою, сподіваючись так знайти відповідь. Насправді ж, маєш зробити так, як оці жінки при вході до гробу Ісуса з Назарета — піднести погляд. І тоді ти побачиш, що камінь вже відкочений, хоч він і був дуже великим. Хтось уже подумав про це замість тебе. Хтось тобі вже допоміг. Хтось тебе випередив.
Ти намагався привалити своє минуле каменем? Він це зробив перед тобою. Ти пробував знову відсунути камінь, щоби постаратися зрозуміти щось із того, що сталося? Він це зробив перед тобою. Ти хочеш спробувати почати все з нової сторінки, звідки все почалося, де ти почувався щасливим? Він це зробив перед тобою, Він випередить тебе в Галилеї.
Але зараз треба перестати вагатися. Треба усунути страх. Треба йти з піднесеним поглядом, адже вже нема чого боятися. Він переміг смерть, а ми з Ним. Адже до цього гробу зійшли ми обоє: Він і я. Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним, адже смерть над ним більше не панує (Рим 6, 8-9).
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
