Роздуми над Першим читанням на середу ХV Звичайного тижня, рік І
Тими днями Мойсей пас вівці в Їтра, тестя свого, священика мідіянського. Раз погнав він був вівці поза пустиню і прийшов до Божої гори, до Хориву. І з’явився йому ангел Господній у вогняному полум’ї посеред куща. Глянув він, аж ось вогнем палає кущ, а не згоряє.
І каже Мойсей сам до себе: «Підійду лишень ближче та подивлюсь на це велике видовище, чому то не згоряє кущ?»
Побачив Господь, що він наближався подивитись, та й кликнув до нього з-посеред куща: «Мойсею, Мойсею!»
І відповів той: «Я тут!»
І сказав: «Не наближайся сюди! Скинь взуття з твоїх ніг: адже місце, на якому стоїш, – земля свята».
А далі: «Я – Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака, Бог Якова».
І закрив Мойсей лице своє, не смів бо дивитися на Бога.
І продовжував Бог говорити: «Ось голосіння синів Ізраїля дійшло до Мене, Я бачив утиски, якими пригнітають їх єгиптяни. Іди ж, оце пошлю тебе до фараона, щоб вивів ти народ Мій, синів Ізраїля, з Єгипту».
І сказав Мойсей до Бога: «Хто ж я такий, щоб мені йти до фараона і вивести синів Ізраїля з Єгипту?»
А Бог на те: «Я буду з тобою; ось це буде тобі за знак, що Я тебе послав: як виведеш народ з Єгипту, служитимете Богу на цій горі».
Вих 3,1-6.9-12
Мойсей зустрічає Бога. Цей Бог йому відомий, бо Він — Бог його прабатьків, названих на ім’я. Господь каже: «Я побачив страждання Мого народу… почув… Я знаю… Я схожу з небес… Я бачу…» (вірші 7-8 чомусь не читаються, дочитайте самостійно). Гарно. Глибоко. І тут: «Іди ж, оце пошлю тебе до фараона, щоб вивів ти народ Мій, синів Ізраїля, з Єгипту».
ЩО? Я??? З далекої землі мідіян, біглий, звинувачений у вбивстві єгиптянина, несприйнятий своїми ж братами? Бог побачив, почув, знає, — а виправляти ситуацію маю я? Вже колись я пробував, не вдалось. «Хто ж я такий?»
Еге ж, саме так. «Боже, побач, почуй, допоможи». А Він у відповідь: “ТИ це зроби. Я буду з тобою».
Візьми участь у здійсненні Божого спасіння.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія