Роздуми над Першим читанням на четвер ХХVІ Звичайного тижня, рік І
Тими днями увесь народ, як один чоловік, зібрався на майдані, що перед Водяними ворітьми, і сказали Езрі книжникові принести книгу закону Мойсея, що його дав Господь Ізраїлеві. І приніс Езра священик закон до громади чоловіків, жінок і всіх, які могли розуміти, – першого дня сьомого місяця, – і читав його на майдані, що перед Водяними ворітьми, від світанку до полудня, перед чоловіками, жінками й тими, які могли розуміти; прихиливсь увесь народ вухами до книги закону.
Книжник Езра стояв на дерев’яному помості, зробленому для цього. Відкрив Езра книгу перед очима всього народу, бо він був вище від усього народу; а як він відкрив її, ввесь народ підвівся. І воздав хвалу Езра Господу, великому Богові, а ввесь народ відповів: «Амінь, амінь», знявши руки вгору. І вони вклонилися, впавши перед Господом обличчям до землі. А левіти тлумачили народові закон, тим часом як народ стояв на своєму місці. Вони читали книгу закону Божого виразно та викладали значення, щоб читане було зрозумілим.
Тоді начальник Неємія, священик Езра й левіти, які вчили народ, сказали до свого народу: «Цей день – посвячений Господу, Богові вашому; не сумуйте й не плачте!» – бо ввесь народ плакав, слухаючи слова закону.
Далі сказав їм: «Ідіть, їжте ситне й пийте солодке, та посилайте частки тим, у кого не напоготовлено нічого, бо день цей посвячений Господу нашому, й не журіться, бо радість у Господі – це ваша сила».
І левіти втихомирювали увесь народ, промовляючи: «Вгамуйтесь, бо день цей святий, не сумуйте».
Тоді увесь народ пішов їсти й пити, й посилати частки та веселитись, бо зрозуміли слова, які їм вияснено.
Неєм 8,1-4а.5-6.7б-12
Неємія описує Літургію Слова Ізраїля. Народ, після вавилонського полону, після довгої перерви, чує Боже Слово — зрозумілою мовою, з поясненнями. І плаче. Неємія з левітами тричі кажуть, що не треба сумувати й журитися. Радійте, веселіться, їжте й пийте!
Не знаємо, чому ізраїльський народ плакав: із радощів чи з усвідомлених переступів Божого закону. Головне — що вони реагували на Божі слова. Не залишалися байдужими. Бо слово Господнє — це джерело радості й сили: «радість у Господі – це ваша сила».
Господи, цього прошу: щоб Твоє Слово торкалося мого серця й розуму! Щоб приносило радість і викликало сльози! Щоб моя радість у Твоєму Слові було моєю щоденною силою!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
