Відбулися вже два робочі засідання Синоду для Амазонії.
Першими рішеннями Синоду єпископів були призначення членів деяких комісій. У другому загальному зібранні, що відбулося 7 жовтня 2019 року по обіді, взяли участь 176 Отців Синоду разом із Папою Франциском, повідомляє Vatican News.
Абсолютною більшістю голосів були обрані четверо членів Комісії для опрацювання Підсумкового документа Синоду. Всі обрані походять із єпископських конференцій амазонського регіону. До цієї Комісії входять також Головний доповідач Синоду, як її Голова, кардинал Клаудіо Уммес, Генеральний секретар Синоду кардинал Лоренцо Балдіссері, його заступник архієпископ Маріо Ґрек, двоє спеціальних секретарів. Ще трьох членів найближчими днями призначить Папа Франциск.
Синод обрав членів Комісії у справах інформації, до якої разом із трьома представниками регіону увійшов о.Антоніо Спадаро SI, директор часопису «La Civiltà Cattolica». Вони приєднаються до команди, очолюваної префектом Дикастерію в справах комунікації Паоло Руффіні (туди, серед інших, входять також директор Ватиканського прес-центру Маттео Бруні та редакційний директор Дикастерію в справах комунікації Андреа Торньєллі).
Друге засідання: теми продовжуються і розвиваються
Під час минулорічного Синоду, присвяченого молоді, не раз говорилося про необхідність драти про створений світ. Цього разу зазначено, що тема захисту довкілля має також екуменічний та міжрелігійній характер. Цей виклик потрібно прийняти в позитивному ключі, як заохочення до діалогу та належного розпізнавання, щоби зусилля дбати про спільний дім не були лише даниною моді.
Щодо різних індіанських обрядів зазначено: Церква доброзичливо ставиться до всього того, що не пов’язане із забобонами й що можна гармонізувати з духом літургії. З цього випливає заохочення започаткувати обмін досвідом між тубільними спільнотами, які мають інкультуровані богослужіння деяких святих Таїнств, як от Хріщення, Подружжя та Священства. Одна з пропозицій — можливість створення, на випробувальний період та згідно з критеріями богословського, літургійного й душпастирського розпізнавання, особливого «амазонського католицького обряду».
Третє засідання: де бракує священників, там потрібні миряни
Захист прав людини, трагедія криміналізації та нагальність формування мирян були серед тем, що обговорювалися під час третього загального зібрання Спеціальної асамблеї Синоду єпископів, що відбулося у вівторок, 8 жовтня 2019 р., вранці, за участю 183 Отців Синоду.
Відзначено, що між 2003 та 2017 роками в цьому регіоні, захищаючи свої землі, загинули 1119 людей. Лідери соціальних рухів часто стають жертвами безкарності й безпорадності державних органів у гарантуванні безпеки. В цій перспективі наголошено: Церква повинна захищати тих, які обстоюють свої права, створюючи відповідні мережі та постійні акції солідарності й сприяння соціальній справедливості. Отці Синоду вказують на важливість розвитку політики участі й альтернативних форм економічної діяльності, як от невеликі кооперативи.
Йшлося також про загрози, викликані забрудненням річок та вирубкою лісів, пов’язані зі слабким законодавством у царині захисту довкілля. Щодо цього, Церкву закликають заявляти про викривлення, породжені хижацькими моделями видобувної діяльності, та підтримувати міжнародні норми, що захищають людські, соціальні та екологічні права. Згадано й про мучеництво чималої кількості місіонерів, які віддали життя, захищаючи переслідуваних та експлуатованих.
Наголошуючи на необхідності якомога більшого залучення мирян та цінування їхнього внеску в церковну діяльність, Синод звертає увагу на необхідність відповідного приготування. Сучасне життя вимагає компетенцій та особливих знань, через що священники неспроможні давати відповідь на всі запитання. Тож перед лицем різних викликів Церква повинна навчитися слухати голос мирян. Їхня роль також важлива в контекстах браку священиків, щоб переходити від «душпастирства відвідуваннями» до «душпастирства присутністю», відкриваючи нові харизми, що проявляються в мирянських рухах.
Вказано також на важливість кращого цінування богопосвяченого життя, звертаючи особливу увагу на пробудження покликань серед автохтонного населення. Зверталося увагу й на формування на різних рівнях, починаючи від «капілярного формування» на парафіяльному рівні через поглиблений контакт із Божим словом, до інтенсивного формування для аніматорів громад. Також говорилося про потребу систематичного богословського вишколу для кандидатів до священства й для тих чоловіків і жінок, які прагнуть включатися в різні мирянські служіння у спільнотах. Важливо також переосмислити програми в семінаріях, щоб вони були якомога ближчими до життя громад.