Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 2 листопада
Ми, дійсно, мали самі в собі присуд смерти, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих. Що ж означає присуд смерти? Отож, це присуд, означення, очікування смерті. Так промовляли діла, такий присуд виносили обставини, що склалися, — тобто що ми неодмінно маємо померти. Втім, цього насправді не сталося, але обмежилося тільки нашим очікуванням. Хоча стан речей передбачав такий кінець, але сила Божа не допустила, щоб такий присуд був реалізований, допустивши те, що він стався в нашій думці і очікуванні. Тому й каже: самі в собі, а не насправді, мали (…) присуд смерти. Навіщо Бог допустив те, щоб ми були наражені на таку небезпеку, що ми навіть втратили надію і розчарувалися в житті? Щоб надіялися не на самих себе, а на Бога.
Тут знову нагадує їм про воскресіння, про яке так багато казав в першому посланні, і теперішніми обставинами утверджує його істину. Тому й додав: Він визволив нас від такої смерти. Не мовив: від стількох небезпек — як для того, щоб показати цим нездоланну силу спокус, так і для того, щоб ще більше запевнити в правді свого вчення, яке раніше пропонував. Оскільки воскресіння мертвих є ділом майбутнього, то він показує тут, що воно й щодня має місце. Коли Бог людину, яка перебуває у відчаї і яка дійшла до воріт аду, забирає звідти, то що ж інше Він зробить, як не воскресить померлого, виймаючи із самої пащі смерті того, який впав у неї? Тому-то при несподіваному звільненні якої-небудь людини із стану, який є відчаєм, як от від важкої хвороби, або від тяжких бід, у багатьох ввійшло у звичку мовити: На цій людині ми побачили воскресіння з мертвих.
св. Йоан Золотоустий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com