Завершилися щорічні реколекції для священників Львівської архідієцезії, що тривали у семінарії св.Йосифа (Львів-Брюховичі) від 18 до 21 листопада.
У реколекціях взяли участь 55 священників, які служать у Львівській архідієцезії, а також представники Луцької та Харківсько-Запорізької дієцезій. Цього року провести їх для пастирів архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, запросив єпископа-помічника Перемишльської архідієцезії Станіслава Ямрозека.
Єпископ розповів, що мав змогу самостійно обрати тему реколекцій, тож вирішив зупинитися на суті священницького покликання — і на тому, як його плідно реалізовувати:
— Реколекції присвячені тому, як переживати своє покликання, як його виконати, щоб воно було впевненою ходою за Ісусом. Звісно, теми, які ми тут порушуємо, — такі типово священницькі, зосереджені на нашій місії та її ефективному виконанні. Я звертаюся до священників із закликом, щоб реалізовували своє покликання в місійному дусі, у дусі свідчення, у дусі служіння Ісусові та Євангелію. Щоб кожний ішов туди, куди був призначений.
У наших архідієцезіях схожі проблеми: трудова еміграція зменшує чисельність парафій, крім того — нам загрожує небезпека, що цей світ нас заглушить; ми потребуємо чуйності, але також і довіри, що з Божою поміччю ми таки будемо йти за Ісусом. Як св.Павло, на приклад якого я часто посилаюся.
Також своїми враженнями поділилися учасники реколекцій.
Отець Кшиштоф Шебля:
— Ми багато говоримо про покликання до святості людей світських і забуваємо про своє. А така практика, як щорічні реколекції для духовенства, це нагода задуматися над собою і над тим, щоби з острахом і трепетом дбати про своє спасіння. Цьогорічні реколекії — це час задуми над нашим покликанням. Вони є свого роду втіленням сентенції Verba docent, exempla trahunt (слова вчать, приклад схиляє до наслідування), адже єпископ Станіслав використовує у своїх конференціях приклади з особистого життя, душпастирського служіння, з часів, коли він був духовним отцем семінарії у Перемишлі. Це свідчення для нас, що ми можемо виконувати своє служіння, постійно повертаючись до початкового запалу і практикуючи покірність.
Отець Олександр Бішко:
— Багато говорилося про смирення, як у стосунках між священником та його єпископом, так і у стосунках між священниками й паствою. Крім того, реколекції це і зустрічі священників між собою, це наша можливість поспілкуватися, поділитися проблемами й радощами, надихнутися прикладом одні одних, підтримати. Це дуже важливо.
Отець Василь Боровий:
— Це нагадування священникам того, на чому нам наголошували під час свячень. Багато говориться про покору в реалізації покликання. Загалом, гарна дуже атмосфера і хочеться користуватися нагодою зустрічі з друзями, порадитися зі старшими священниками, поспілкуватися. Ми всі маємо багато обов’язків і мало часу, а реколекції дають нам змогу трохи перепочити.
Крім конференцій, священники також разом молилися, проводили час у спілкуванні та в роздумах над Святим Письмом.