Якщо ми комусь щось винні, борг може бути нам дарований; однак справедливість не настане, поки ми не сплатимо борг повністю.
Пам’ятаю, в дитинстві я часто розбивав шибу у вікні сусіда. Він мені інколи казав: «Облиш, забудь». Однак із якоїсь причини я не хотів, щоб він мені це дарував. Я йшов до своєї свинки-скарбнички й витягав свої заощадження, щоб заплатити за вибите вікно.
Ми не хочемо, щоб Господь Бог нам так собі просто дарував наші провини. Ми також маємо почуття власної гідності й хочемо сплатити борг, який винні Богові, хоч і неспроможні його сплатити. Однак цей борг має бути сплачений, якщо і справедливість, і милосердя повинні бути вдоволені. Це тому Бог мусив стати людиною.
Переклад CREDO за:Архієпископ Джон Фултон Шін