Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 23 березня
Від цього часу починається вживання м’яса, але не для того, щоби спонукати людей догоджати своєму череву. Вони мали приносити в жертву тварин і таким чином складати подяку Богу. Для того, щоб люди не вагалися й не утримувалися від споживання цих тварин як тих, що вже посвячені Богові, Він дозволяє їм уживати м’ясо в їжу і таким чином звільняє їх від усяких сумнівів. Так, як дав Я вам усі зелені рослини. Як Адамові Він дозволив користатися всім окрім плодів одного дерева, так і тут: дозволивши споживати всяку їжу, Бог каже: Тільки м’яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете. Тобто кров є душею тварини. Але оскільки люди повинні були згодом приносити тварин у жертву Богові, Він дає їм таку настанову: кров призначена мені, а м’ясо — вам, — щоб одразу стримати в них схильність до людиновбивства.
Я вимагатиму вашої крові. Подумай, як цим висловом Він посилив страх. Якщо, каже Він, ані спільне походження не стримує тебе, ані єдність природи не зупиняє перед цією злою справою; якщо ти, відкинувши братнє співчуття, увесь віддаєшся цьому гидкому задуму, то подумай, що людина створена на образ Божий, прийняла від Нього цей поважний статус і отримала владу над усією природою, — й облиш свій злий намір. Що ж, скажеш ти, якщо хтось учинить численні вбивства і проллє море крові; але чи отримає належне покарання той, хто проллє кров лише його одного? Не роздумуй так, улюблений, а подумай про те, що ця людина невдовзі отримає нетлінне тіло, що вічно й безперестанно страждатиме.
св. Йоан Золотоустий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
Ілюстрація: Йозеф Антон Кох, Жертвоприношення. 1803р.