Питання: днями я був на сповіді і визнав свої гріхи, деякі з них мали сексуальний характер. Я чесно зізнався у цих гріхах. Але після сповіді священник почав давати мені поради, як їх подолати. Одна із них — це встановити програму-блокувальник порнографії на мій ноутбук. Я сказав йому: «Гаразд, отче».
Але насправді я не планував встановлювати блокувальник на ноутбук. Я вже рідко ним користуюся, до того ж, я пробував вирішити проблему за допомогою блокувальників раніше, та зрештою просто знаходив обхідні шляхи. Я не хотів вдаватися у подальшу дискусію, тому просто сказав: «Гаразд, отче».
Коли я вийшов з конфесіоналу, я почав хвилюватися. Чи я вчинив гріх брехні? Що, коли я просто зробив свою сповідь недійсною, створивши у священника хибне враження, що встановлю блокувальник на ноутбук, хоча насправді не збирався цього робити? Допоможіть, будь ласка!
Відповідь: будь ласка, заспокойтеся. По-перше, слова «Гаразд, отче» можна витлумачити двозначно. Це може означати «Так, я це зроблю», а може «Я взяв до відома вашу рекомендацію». Ми кажемо «гаразд» у різних ситуаціях соціальної взаємодії, і це може означати навіть щось на кшталт: «Гаразд, а тепер помовч, будь ласка» або «Гаразд, давай просто змінимо тему».
Тому, сказавши ці слова, ви, можливо, не збрехали. Це залежить від того, який був ваш намір.
Якщо ви мали намір навмисно змусити священника повірити, що ви встановите блокувальник на свій ноутбук, тоді це була брехня. Якщо такого наміру не було, значить, і брехні не було.
Якщо це була брехня, ми переходимо до наступного питання, а саме, чи зробила ця брехня недійсним Таїнство сповіді.
Є два типи речей, які каяник говорить на сповіді: невід’ємні від самого Таїнства (наприклад, коли розповідає про гріхи) і додаткові (наприклад, вітання священника, прохання про пораду, визнання провини тощо).
Якщо ви збрехали, то ця брехня стосувалася додаткових речей (поради), а не того, що було невід’ємною частиною Таїнства.
Тепер перейдемо до питання, чи була ця брехня смертним, чи легким гріхом. Тут є кілька факторів, які свідчать на користь другого:
—схоже, що це не стосується важкої матерії; тобто, священник не має серйозної потреби точно знати, чи встановите ви блокувальник, чи ні;
—у момент, коли ви сказали неправду, ви не мали певності, що ця брехня може бути смертним гріхом; отже, вам бракувало розуміння, необхідного для вчинення смертного гріха.
—ви сказали це необдумано, тобто вам не вистачило усвідомленості, необхідної для вчинення смертного гріха.
Таким чином, тут бракує важкої матерії, повного знання та свідомої згоди, які є умовами вчинення смертного гріха.
Натомість схоже, що ви, щонайбільше, побіжно збрехали «нашвидкуруч», щоб прискорити розмову, не маючи наміру завдати серйозної шкоди. Це вказує на недостатню обдуманість вчинку, про що свідчить те, що ви почали турбуватися про це лише після того, як сповідь закінчилася.
Отже, щонайбільше, ви спонтанно вчинили легкий гріх.
Легкі гріхи не потребують негайної сповіді і не роблять сповідь недійсною — особливо, коли вони стосуються другорядного, а не суттєвого питання.
Тому заспокойте своє серце і йдіть з миром!
Вважайте цей досвід можливістю обміркувати, що краще сказати наступного разу, коли вам дадуть пораду, яку ви вважаєте недоцільною. Замість «Гаразд, отче» можна сказати «Дякую, отче», «Дякую, я подумаю про це». Найкращим варіантом, можливо, буде «Дякую, я помолюся про це» (якщо ви, звісно, справді маєте намір це зробити). Завжди добре принаймні трохи обміркувати пораду або помолитися про розпізнання її доцільності: можливо, потім виявиться, що вона все-таки була вам корисна.
Завчасно продумана відповідь допоможе уникнути сумнівів у майбутніх подібних ситуаціях.
Сподіваюся, це допоможе, і благослови вас Бог!
Переклад CREDO за: Джиммі Акін, National Catholic Register