Серце Ісуса, справедливості й любові скарбнице

Коментарі до закликів Літанії до Пресвятого Серця Ісуса

У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.

Серце Ісуса, справедливості й любові скарбнице

Пресвяте Серце Ісуса — це святилище, в якому містяться справедливість і любов. Бог справедливий, тобто за добро винагороджує, а за зло карає. Бог також — милосердний, тобто охоче прощає грішника, який кається у своїх гріхах. Бог один. У Ньому всі якості становлять єдність. Наша некомпетентність і обмеженість змушують нас бачити в Богові кожну рису окремо, тому ми вирізняємо у Ньому добро, справедливість, мудрість і всемогутність. Але як у призмі один білий промінь світла розкладається на сім кольорів веселки, так само в нескінченній досконалості Бога, який є Єдністю, ми бачимо різні якості. В Євангелії ми знаходимо не лише слова, сповнені любові, які зворушують нас до сліз, але й громовий гнів справедливості, що сповнює нас жахом.

Безумовно, Ісус викликав тривогу, коли громив фарисеїв: «Горе ж вам, книжники та фарисеї […] сліпі проводирі сліпі […] лицеміри! […] Змії, поріддя гадюче, Як втечете від суду геєни?» (Мт 23, 13–35). Або коли Він сказав про спокусників, які приносять згіршення: «А хто спокусить одного з цих малих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити у морській глибині. Горе світові від спокус! (Мт 18, 6-7). Він сумно сказав про Юду: «Краще було б цій людині не народитися» (Мт 26,24).

Ісус, хоч і добрий Вчитель, не побоявся з усією ясністю та силою висловити фундаментальну істину про пекло: «Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь» (Мт 25,41). Справді, Ісус сповнений любові, — але й породжує страх. Він сповнений любові до тих, хто Його любить; однак Він попереджає тих, хто Його забуває. Немає нічого трагічнішого, ніж зневажене й відкинене кохання.

Може, у когось із нас є сумніви: якщо Господь Ісус такий добрий і милосердний, то як може існувати пекло?

Воно існує, бо Бог — це також безмежна справедливість. Також немає сенсу думати, що як Бог добрий, то Він заплющує очі на людські гріхи та помилки. Це те, що іноді роблять люди, бо людська любов недосконала. Бог — милосердний і милостивий, але справедливий. Тож коли ми опинимося перед престолом справедливості, нас Він судитиме з усією точністю та справедливістю.

На момент смерті наш час милосердя закінчиться. Ніхто не повинен себе обманювати, що Божественний Суддя поведе його на Небо, якщо він цього не заслужив; або що Бог дасть йому славу, вищу на ступінь, ніж він мав на це право.

Якщо хтось молиться, щоб Бог був милосердним до нього на суді, то Бог може почути його лише так, що в цьому житті дасть прохачеві необхідні благодаті, щоб той міг очиститися від гріхів і витривати в Божій благодаті до самої смерті.

Коли людина замислюється над справедливістю Бога, вона відчуває острах і може впасти духом. Однак коли вона роздумує над любов’ю Бога, тоді відчуває довіру, а іноді й упевненість. Ми повинні поєднувати ці почуття: мати обережну довіру і довірливий острах.

Добрий Ісусе, який був милосердним до найбільших грішників, дай нам так пройти через випробування земного життя, щоб ми могли віками прославляти Твою милість у Небі!