Майже 90% лікарів, схильних робити пізні аборти, визнають, що в разі серйозного, але не обов’язково летального стану новонародженого можна застосовувати засоби, які призведуть до його смерті.
Лікарі з Фландрії — нідерландськомовної частини Бельгії, — які підтримують пізні аборти, переважно схильні до прийняття і легалізації дітовбивства. 89,1% лікарів, готових виконувати пізні аборти, визнають, що у разі серйозного, але такого, що не обов’язково спричинить смерть, стану новонародженого можна застосовувати засоби, які призведуть до його смерті.
Такі дані містять дослідження, опубліковані «Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica». І тут немає підстав дивуватися. На жаль, це логічні наслідки прийняття права на аборт.
Якщо ми визнаємо, що батьки мають право вимагати вбивства дитини через стан її здоров’я до народження, то чому не визнати такого ж права після народження? Якщо приналежність до людського роду, що є аргументом для pro life, — не перешкода для убивства (саме з цієї приналежності випливає гідність і фундаментальне право на життя, а людський зародок, плід, як і новонароджена дитина, так само належать до цього роду), то, по суті, кожен інший аргумент залишається прагматичним і умовним. А особливість прагматичних аргументів полягає в тому, що їх легко розширити — особливо якщо це вигідно сильним світу цього.
Також нема чому дивуватися, що саме серед лікарів, які виконують пізні аборти, відсоток підтримки дітовбивства такий високий. Аборти роблять совість нечутливою, а прагматична й утилітарна етика нищить можливість раціонального захисту життя — не тільки ненароджених, а й новонароджених.