У 1600-ту річницю від дня смерті святого Єроніма Святіший Отець підписав Апостольського листа, в якому представляє спадщину цього видатного Отця Церкви.
«Його постать залишається дуже актуальною і для нас, християн ХХІ століття», — пише Папа Франциск в Апостольському листі «Scripturae Sacrae Affectus» (Любов до Святого Письма). Лист оприлюднено 30 вересня 2020р., в 1600-ту річницю переставлення до вічності святого Єроніма, якому завдячуємо появою повного перекладу Святого Письма латинською мовою, пише Vatican News.
Саме любов до Святих Писань, за словами Святішого Отця, є тією неоціненною спадщиною, яку «невтомний науковець, перекладач, екзегет, глибокий знавець і поширювач Святого Письма» залишив нам прикладом свого життя та своєю діяльністю. Згадуючи про доробок святого, Папа заохочує до розвитку біблійних студій і до читання Святого Письма вдома, закликаючи молодь поглиблювати власну спадщину і відкривати релігійну літературу.
Основа західної культури
У першій частині листа Папа детально переповідає життєвий шлях святого Єроніма, згадуючи про переламний момент: видіння Страшного суду, на якому Єронім почув звинувачення, що він не християнин, а «цицероніст» через своє більше захоплення латинськими класиками, ніж Біблією. Відтоді він повністю посвятився Христові й робив усе для того, щоб робити Святе Письмо доступним для інших. Для цього він вивчив грецьку та єврейську мови, писав біблійні коментарі, а насамперед — поглиблював особисту близькість із Божим словом. Гаряча любов святого Єроніма до Святого Письма просякнута послухом, зауважив Франциск: послухом насамперед Богу, але також тим, хто в Церкві представляє живу інтерпретацію об’явленого послання.
Спочатку святий Єронім взявся за виправлення вже наявних часткових перекладів Святого Письма латиною, а згодом — за повний переклад Біблії з оригінальних мов. Плодом багаторічної праці стала «Вульґата», твір, який став поворотним моментом у культурі західного світу, формуючи його богословську мову. Як нагадує Наступник святого Петра, саме на підставі цього тексту Європа вчилася читати, молитися й мислити. Крім того, цей Отець Церкви є автором важливих коментарів до Святого Письма, творів на захист істинної віри. Протягом свого життя всюди, де перебував, він засновував спільноти, що жили Божим словом.
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2020/10/Hieronimus-700x394.jpeg)
Подвійний вимір
За словами Папи Франциска, щоби повністю зрозуміти цього святого, необхідно враховувати два істотні виміри його життя. Насамперед ідеться про цілковите посвячення Богові, а далі — про ретельну наукову працю. Саме це «подвійне свідчення» є прикладом як для богопосвячених — щоб ті, хто живе аскезою та молитвою, віддавалися також і дослідницькій та інтелектуальній праці, — так і для науковців, які повинні пам’ятати, що знання є цінним із релігійного погляду, коли спирається на любов до Бога, відкидаючи амбіції та світські прагнення.
Папа звернув увагу на те, що перекладач — це будівничий мостів. «Скільки необдуманих міркувань, скільки осуду й конфліктів виникає з того, що ми не знаємо мови інших і не ставимося з наполегливою надією до цього нескінченного випробування любов’ю, яким є переклад!» — зазначив він.
Цінність усього Святого Письма
Святіший Отець вказує на те, що святий Єронім учить нас цінувати все Святе Письмо, оскільки Старий Завіт необхідний для того, щоб заглибитися в істину та багатство Христа. Це вказує на необхідність наново відкривати в катехизації та проповідництві, як також у богословських творах, «незамінний внесок Старого Завіту». На жаль, багатства Святого Письма, як зауважує Глава Церкви, багато хто не знає або ж недооцінює, оскільки людям бракує необхідного знання. У багатьох сім’ях батьки не почуваються здатними передавати своїм дітям Боже слово в усій його красі та духовній силі.
«Тому, — пише Папа, — крім збільшення церковних студій для священиків і катехитів, які би могли краще використовувати компетентність у царині розуміння Святого Письма, потрібно розвивати формацію, яка б охопила всіх християн, так щоб кожен міг відкривати Святу Книгу й черпати з неї неоціненні плоди мудрості, надії та життя».
«Біблія, — зазначив Глава Церкви, — має бути перекладена мовою і мисленням кожної культури і покоління, включаючи глобальну, секуляризовану культуру нашого часу».
Сучасні виклики
Підсумовуючи лист, присвячений постаті святого перекладача, Папа Франциск скеровує свій погляд на кризу сучасної релігійної літератури. Молодій людині, яка знайомиться з видавничою пропозицією, важко відкрити, що «релігійні пошуки можуть стати екзистенційною пригодою, яка поєднує розум і серце», зрозуміти, що «прагнення Бога розпалювало великі уми на просторах століть, аж до наших днів». Із цього випливає заклик до юнаків і дівчат, щоб, за прикладом святого Єроніма, вони вирушали на пошуки власної релігійної культури.
«Християнство робить вас спадкоємцями безмірної культурної спадщини, яку ви маєте охопити. Захопіться тією історією, яка є вашою історією. Наважтеся поглянути на того неспокійного юнака Єроніма, який, наслідуючи героя Ісусової причті, продав усе, щоб придбати дорогоцінну перлину», – зазначає Святіший Отець.
Франциск заохотив вірних Вселенської Церкви любити те, що любив Єронім, який і сьогодні навчає нас, що любов до Христа «невіддільна від зустрічі з Його словом».