Роздуми над Божим Словом на четвер XXVIII звичайного тижня, рік ІІ
Павло, волею Божою апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі та вірним у Христі Ісусі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі. Бо в Ньому Він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед Ним у любові. Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали Його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі, на хвалу слави своєї благодаті, якою Він обдарував нас у любім своїм Сині. У ньому маємо відкуплення Його кров’ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті, що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі. Він дав нам пізнати тайну своєї волі, той задум доброзичливий і ухвалений у Ньому (Христі), щоб, коли настане повнота часів, здійснити Його — об’єднати все у Христі: небесне й земне.
Еф 1, 1–10
Усиновлення на стародавньому Близькому Сході виглядало інакше, ніж у сучасному світі. У греко-римській культурі всиновлювали вже дорослих людей заради того, щоб забезпечити собі спадкоємця за власним вибором. У римському суспільстві усиновлені мали поважати й шанувати своїх нових батьків. Їм надавалися такі самі права, привілеї та обов’язки, як і рідним синам.
У єврейському суспільстві усиновлені частіше були неповнолітніми. Таке усиновлення мало на меті надати матеріальну підтримку сиротам, збільшити кількість робочих рук у родині та навчити сімейного ремесла.
Як у римлян, так і в євреїв, усиновлення допомагало вижити. Це була зміна статусу людини та запорука її кращого майбутнього. Тож для читачів святого Павла слова про духовне усиновлення були пов’язані з їхнім розумінням фізичного усиновлення. Але апостол веде їх далі, до глибинної суті їхнього усиновлення Господом.
Павло допомагає і нам зрозуміти, що через Христа ми увійшли в інше, абсолютно нове життя. Ми не просто отримали «спадщину» вічного життя; ми покликані жити як викуплені, прощені, сповнені благодаті сини та дочки вже тепер. Ми звільнені від рабства гріха та смерті, тобто отримали свободу Божих дітей. Ми отримали люблячу родину послідовників Ісуса Христа. Можемо брати участь у діяннях Отця, щоб наповняти землю Його милосердною любов’ю.
Замислись сьогодні над тим, що завдяки Хрещенню ти був усиновлений самим Господом Всесвіту. Через апостола Йоана Бог дав тобі й Небесну Матір. Хай би яким було твоє дитинство, тепер у тебе є нова родина — Церква, спільнота люблячих братів і сестер у Христі. Нехай ця нова сім’я допомагає тобі будувати своє життя згідно з Божим задумом і підтримує на шляху до вічного щастя.
«Небесний Отче, дякую за те, що прийняв мене у свою сім’ю. Допоможи мені жити новим життям, яке я отримав від Тебе».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.