Франція обговорює новий закон про генні модифікації та химери людини і тварини

У Франції тривають дебати щодо нового біоетичного закону, долю якого має найближчим часом вирішити Сенат.

Закон викликає багато запитань, оскільки дозволяє аборти фактично аж до народження — через «психосоціальну тривожність» матері, та впроваджує запліднення in vitro для самотніх жінок і лесбійських пар. Закон також включає жахливу пропозицію дати згоду на генетичну модифікацію ембріонів та створення химер. Цю проблему ігнорують під час публічних дебатів, пише Vatican News.

Цій тривожній темі присвятив увагу католицький тижневик Famille Chrétienne, опублікувавши велике досьє на тему химер та експериментів над зародковими стовбуровими клітинами. Наразі французьке законодавство забороняє таку практику.

Біоетичний закон у Франції

Якби новий закон ухвалили в теперішньому варіанті, «він дозволив би модифікацію людського ембріону через додавання клітин інших видів», зазначає Жан-Рене Біне, професор права в університеті Franche-Comté.

Мета створення тваринно-людських химер — це, зокрема, відтворення у тварин людських органів для пересадки. Цей проєкт усе ще переважно гіпотетичний, але він викликає тривогу дедалі більшим зміщенням біотичних меж. У його ефективності й правильності переконаний, зокрема, японський генетик професор Хіроміцу Накаучі.

Отець Бріс де Малєрб, який займається біоетичними питаннями в паризькому коледжі бернардинів — місці зустрічей і діалогу християнства з сучасним світом, — нагадує, що етичну проблему, зокрема, становить знищення людських ембріонів, яке відбувається в експериментах на зародкових стовбурових клітинах.

«Знищення людської істоти на будь-якому етапі її розвитку ніколи не може бути дозволене, навіть якщо це заради створення органів для трансплантації», — підкреслює о.Малєрб.

Він зазначає, що багато застережень також викликає змішування людини з твариною, до чого може призвести створення химер.

«Це перейшло б усі межі, які потрібно захищати. Йдеться про винятковість людини», — зазначає Бланш Стреб, директорка з формації та досліджень товариства «Alliance Vita».

Для професора права Жана-Рене Біне дозвіл на створення химер породжує насамперед питання про «олюднення» тваринних ембріонів. Вчений розглядає питання: «За якого відсотку людських клітин, вбудованих в ембріон тварини, можна буде стверджувати, що тварина до такої міри близька до людини, що стане нею насправді?»

Обмеження науки?

Багато науковців застерігають: якщо хромосомна структура тваринного ембріону буде змінена через введення до неї людських клітин, то є ризик, що сама структура ембріону буде змінена. Наприклад, якщо ми хочемо перетворити ембріон тварини на людську печінку, то немає гарантії, що ця модифікація не вплине на неврологічний розвиток або розвиток мозку цієї тварини, аж до надання їй людської свідомості чи здатності говорити.

Біоетик із коледжу бернардинів нагадує, що не можна піддаватися нав’язуваній риториці, яка стверджує, нібито неприйняття обговорюваного біоетичного закону було би рівнозначне обмеженню науки законодавцями. Він зазначає: не все, на що дозволяють технічні можливості, має перевірятися на практиці.

«Ця тема ставить питання про наше ставлення до тварин і всього створіння», — підкреслює о.Малєрб і зазначає, що потрібно відійти від логіки, пов’язаної з необмеженою автономією людини.

Не все, що технічно можливо, — етично і морально гідне та допустиме.