Звідки беруться сновидіння? Чи може Бог говорити з нами уві сні — подібно до того, як Він говорив зі святим Йосифом? Чому нам сняться кошмари, і чи загрожують вони нашому духовному життю?
Чому ми бачимо сновидіння?
Патрик МакНамара — католицький невролог із Міннеаполіса, який спеціалізується на розладах сну та сновидіннях, каже, що хоча є багато різних теорій щодо біологічних функцій швидкого сну та сновидінь, багато що й досі залишається загадкою. Одна з теорій полягає в тому, що сни допомагають людям обробляти емоційні спогади.
«Емоційно інтенсивні речі інтегруються у довгострокову пам’ять за допомогою швидкого сну та сновидінь. Коли виникають проблеми з інтеграцією — особливо у разі травматичних спогадів, — вони залишаються в системі. Саме тоді нам сняться кошмари».
Інша теорія про функцію сновидінь стосується так званого соціального моделювання. Сни дають можливість людям «репетирувати» сценарії, з якими вони можуть зіткнутися в реальному житті, за участі людей, яких вони знають. «Під час таких “репетицій” ми маємо змогу обміркувати ці стратегічні союзи», — сказав доктор МакНамара.
Ще одна цікава теорія стосується сновидінь як стимуляторів творчості. «Ми можемо побачити члена родини у дуже незвичному контексті. У нас постає запитання, як таке може бути, що змушує мозок працювати у незвичному напрямку, сприяючи таким чином розвиткові творчості».
МакНамара вважає, що Бог може використовувати сни для спілкування з людьми, а тому деякі правила духовного розпізнання можуть стосуватися і сновидінь.
«Певний сон може поставити перед нами питання: чи можу я краще любити? Чи можу я стати кращим католиком у певній ситуації? Чи можу я краще служити іншим для загального добра? — каже він. — Звісно, якщо вам сняться кошмари, в яких присутні демони, це очевидно не може походити від Бога».
Як Бог використовує сновидіння?
Оскільки сни можуть мати духовний характер і стосуватися всіх аспектів життя, їх можна брати за теми для обговорення з духовним керівником. Отець Джон Бартунек із Легіону Христа каже, що є кілька міркувань, які варто враховувати, коли ви намагаєтеся зрозуміти, чи містить сновидіння певне послання від Бога.
По-перше, каже він, хоча Бог і використовує сни для спілкування з людьми (як ми бачимо це у Святому Письмі на прикладі Йосифа Обручника), Він робить це помірковано.
«У Святому Письмі Бог говорить із людьми через сновидіння і дає силу їх тлумачити, — сказав священник. — Ця тема проходить крізь усе Святе Письмо. Але навіть там це виняткові випадки: це трапляється, це може трапитися, але радше як виняток. Сни — це передусім природне явище, частина нормального циклу, що допомагає організмові відпочивати й оновлюватися».
Отець Бартунек також вважає, що навіть без безпосередньої участі Бога у кожному сновидінні вони можуть передавати нам важливі повідомлення про стрес або невирішені життєві проблеми. «Якщо комусь сниться стресова ситуація, особливо якщо цей сон повторюється, це може свідчити на природному рівні про те, що є щось, чого людина, можливо, не помічає, не розуміє або не вирішує, і тому їй варто зробити певні кроки у цьому напрямку».
Бог також може подарувати комусь природну благодать через сновидіння — наприклад, відчуття миру або радості. «Якщо я гуляю в парку і помічаю прекрасний захід сонця, це природне явище. Але у цей час я можу почути, як Бог звертається до мого серця, кажучи: “Гей, це для тебе! Не забувай, що Я люблю тебе!” — сказав отець Бартунек. — Бог використовує природні явища для того, щоб передавати благодать людині у той конкретний момент, коли вона її потребує».
Отець Бартунек каже, що як духівник він не радив би вести «щоденник сновидінь», куди вносяться та детально описуються усі сни, які бачить людина. «На відміну від молитовного щоденника, це не можна назвати інструментом духовного зростання. Можна стати одержимими власними сновидіннями, що несе у собі духовну небезпеку», — сказав він. Священник наголошує, що оскільки сновидіння — це природне явище, не потрібно надавати їм більшої ваги, ніж вони того варті. Католикам також потрібно бути обережними і не брати участь у жодних сновидчих практиках Нью Ейдж, оскільки це може спонукати до віри в те, що головна духовна сфера — це сновидіння, а не світ, який ми бачимо, коли прокидаємося.
«Найголовніше — це те, що відбувається протягом нашого свідомого життя. Те, що дає нам Бог, як Він діє, як навчає розпізнавати Його голос та Його дії у нашій повсякденності».
Джим Ленґлі, католицький психолог із Денвера, каже, що людям буває важко знайти собі добрих духовних керівників, які допомогли б їм розуміти свої сновидіння без звернення до практик Нью Ейдж. На його думку, сновидіння можуть стати інструментом кращого самопізнання, а отже — кращого розуміння свого емоційного чи духовного життя.
«Багато католиків-клініцистів включають у терапію елементи духовності, але важливо відрізняти нас від духовних керівників, — сказав він. — Ми ніколи не можемо знати, як саме Бог діє у житті людини і куди її веде. З огляду на це, ми часто допомагаємо людям розвивати у собі усвідомлення власних емоційних “течій”, що тісно пов’язано з розпізнаванням, зокрема в ігнатіанському розумінні. Що стосується сновидінь — ми можемо скерувати людину до ідентифікації та обробки власного розуміння сновидінь. Значення, якого надає їм людина, може розкрити про неї багато нового».
«Навіть коли сновидіння людини має явно релігійний характер, ми не беремо на себе відповідальності твердити, що воно від Бога, — каже Ленґлі. — Натомість ми наслідуємо св.Йоана від Хреста і зосереджуємося не на божественному походженні сновидіння, а на духовних плодах, які воно може принести».
А як щодо тривожних сновидінь?
Хоча Бог і може дарувати благодаті, натхнення й навіть передавати конкретні повідомлення через сон, сновидіння можуть мати і демонічне походження, каже отець Бартунек.
«Більшість духовних керівників стикалися з випадками, коли люди бачили дуже тривожні сни, прокидалися зі страхом, були перелякані і знервовані й навіть відчували присутність зла, — сказав він. — Як на це реагувати?»
Перш за все, священник не радить надто перейматися нічними кошмарами. Це може бути просто поганий сон, викликаний переробкою мозком емоцій. Реакція на страшне сновидіння, незалежно від його походження, має бути однаковою.
«Якщо ви прокинулися вночі від тривожного сновидіння — візьміть розарій і помоліться. Можна також запалити свічку і подивитися на образ Ісуса чи Марії, або почитати Святе Письмо. Це — типові засоби для того, щоб повернути наш розум назад до Бога й активізувати свою віру в Його присутність, доброту і захист. Це речі, які мусять бути нашою відповіддю на будь-які спокуси, випробування і страждання».
Отець Бартунек сказав, що єдиний випадок, коли він би радив вести щоденник сновидінь, — це нав’язливі та повторювані тривожні сни. Їх варто записати, щоби звернутися по пораду до священника чи духовного керівника, який зможе проаналізувати їх і запитати: «Чому вас це засмучує? Про що, на вашу думку, це говорить?» Духівник зможе поміркувати над цими сновидіннями в контексті життя людини та її стосунків із Богом, а також, у разі необхідності, порадити звернутися по кваліфіковану допомогу до психолога або психіатра.
Одним із ефективних методів боротьби з кошмарами, на думку доктора МакНамари, є репетиційна терапія — коли людина обирає зі своїх сновидінь найбільш тривожний образ і переосмислює його у менш загрозливій формі.
«Наприклад, спочатку замість демона, який вас переслідує, ви уявляєте якусь людину. Потім ви поступово перетворюєте її у своїй уяві на свого друга, що біжить за вами, щоби повідомити добру новину, — пояснює він. — Дивно, що така проста річ працює; але вона насправді ефективна. Однак якщо це не дає результатів, то є кілька безпечних та ефективних медикаментозних способів лікування».
Отець Бартунек каже, що здебільшого нам варто просто дозволяти нашим сновидінням бути такими, як вони є, і розглядати їх у ширшому контексті нашого свідомого життя.
фінансово.
Щиро дякуємо!
