Священник-поет помітив, що під час війни у Варшаві не постраждав ні один храм, присвячений св.Йосифу.
Поет і душпастир, о.Ян Твардовський багато разів писав (у віршах і листах) і говорив (у проповідях) про свого улюбленого святого — св.Йосифа. Ці короткі тексти утворили книжечку «Кілька думок про святого Йосифа».
Ісус надалі його слухає
У вступі до книжки о.Ян зізнається, що святий Йосиф — один із найближчих йому святих: «Завжди зворушливий, весь у радісних променях святого Розарію». Літургія згадує його 19 березня, «коли вже пахне Великоднем». Однак же ця постать більше асоціюється з Різдвом — колядками, зіркою в небі, ялинкою.
Свята Тереза Авільська писала у своїх листах, що отримала вражаюче багато благодатей, молячись за заступництвом св.Йосифа. «Вочевидь Ісус у небі слухає свого названого батька так само охоче, як слухав його на землі», — робить висновок о.Твардовський слідом за Терезою.
Також він зауважує, що під час війни у Варшаві не постраждав жоден храм, освячений в ім’я цього святого.
Покровитель шукачів
Святий Йосиф — покровитель багатьох категорій людей: помираючих, сімей, подружжів, самої Вселенської Церкви, споглядальних орденів… А також людей, чию працю забуто і чий труд недооцінений.
Але — як зауважує о.Твардовський — насамперед він має бути покровителем кожного, хто шукає Ісуса. У Євангелії описано сцену, коли дванадцятирічний Ісус загубився і батьки цього не помітили. Якщо над цим добре замислитися, то належало би визнати, що губиться не так Ісус, як ми самі.
Навіть найкращі з кращих, Богородиця і св.Йосиф, трохи згубилися, бо не зрозуміли того, що Ісус «має бути у справах Отця».
Коли ми губимося і губимо Ісуса? «Тоді, коли думаємо тільки про своє страждання, рани. Співаємо в храмі, але не можемо нікого пробачити. Скаржимося, що хтось нас, як Пілат, безвинно обвинуватив, що Киринеянин нам не допомагає, Вероніка не підбігає, навіть Матір Божа забралася й пішла собі», — пише о.Ян.
(Не)малі справи
Йосиф не був інтелектуалом, не виконував жодної важливої суспільної функції. Він не був священником і навіть не став мучеником. «Якщо не був великим, то чи потопав у своїй щоденності? Чи звичайність заступила йому Бога?» — замислюється о.Твардовський.
Йосиф напевно постійно бачив Господа в буденних справах. Він чув голос ангела і дав йому підштовхувати себе до дій. «Нам інколи здається, що ми не робимо нічого великого, а буденність поглинає нас повністю. Хай би ми саме тоді вміли почути голос Бога, який — як до св.Йосифа — постійно до нас промовляє. Не лякайся! Не бійся, що ти нічого не вмієш, а те, що робиш, таке мале. Бог через твої дуже маленькі справи може вершити великі діла».
Сім’я і самотність
Ми напевно інколи дивимося на Святе Сімейство як на сім’ю «не з цієї землі». Однак у них були свої проблеми, які є також нашими проблемами — наприклад, матеріальні труднощі, малий метраж житлової площі… Ми пізнали хоч би присмак самотності, яку повинні були відчувати Йосиф і Марія, коли шукали Ісуса в Єрусалимі.
«Сім’я це діло Боже. Вона може бути хрестом для нас, а може бути радістю. Не від нас, однак, залежить, що ми маємо таких, а не інших батьків, таких родичів, а не інших. Сім’я є таємницею Божої волі. В такій сім’ї, яку нам Бог дає, ми маємо дозрівати до зустрічі з Ним», — пише о.Ян Твардовський.
Немодний
Світ трохи згубив святого Йосифа, — вважає поет. У Євангеліях він ледве згадуєься. Немає жодного його слова і ми не знаємо, коли він помер. Церква не звертала на нього особливої уваги — аж до Середньовіччя.
Культ св.Йосифа розпочався після об’явлень святій Бригіді Шведській, яка побачила св.Йосифа, що помирав в обіймах Ісуса і Марії. Своєю чергою, в ХІХ столітті ім’я Йосиф було популярним «від кесаря до пекаря». Не було дому, в якому б не жив якийсь Йосиф. Нині, однак, це ім’я вийшло з моди.
«Але, може, це й на краще, бо святий Йосиф ніколи не дбав про моду. Він точно не має претензій до пап, які так рідко вибирають його ім’я. Він завжди був прихованим і тихим святим, заслуханим тільки в те, що Бог йому говорив. Чи ми б уміли, як святий Йосиф, почути голос ангела?» — запитує о.Твардовський.
Переклад CREDO за: Йоанна Операч, Aleteia